Магмут Газі Яшаргіл (;  — ) — турецький і швейцарський нейрохірург. Один із засновників сучасної мікронейрохірургії. Яшаргіл лікував епілепсію та пухлини головного мозку за допомогою інструментів власного винаходу. З 1953 по 1993 рік був професором і завідувачем кафедри нейрохірургії Цюрихського університету. 1999 року на щорічному Конгресі нейрохірургів названий «Людиною століття в період 1950—1999 рр.» ().

Освіта та кар'єра Після закінчення Ліцею Ататюрка, 1943 року емігрував до Німецького Рейху, де близько пів року працював помічником медбрата в Наумбурзі, потім з 1944 до квітня 1945 року навчався в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера; вимушено покинув Німеччину, закінчив навчання у Базельському університетіMahmut GaziYaşargil. 1950 року закінчив медичне відділення Базельського університетуMahmut GaziYaşargil. Проходив резидентуру з психіатрії. З 1953 року працював у Цюрихському університеті. Його талант у створенні мікрохірургічної техніки для використання в цереброваскулярній нейрохірургії допоміг досягти результатів у лікування пацієнтів, які були раніше неоперабельними. 1964 року отримав швейцарське громадянство.

З жовтня 1965 року проходив дворічне стажування в судинній мікрохірургії під керівництвом Реймонда Донагі (, 1910—1991) в Берлінгтоні, штат ВермонтUniversity of Arkansas for Medical Sciences U.S. Home to World's Best Neurosurgeon. 1967 року повернувся до Цюрихського університету. 1969 року став доцентом, а 1973 року — професором і завідувачем кафедри нейрохірургії Цюрихського університету під керівництвом свого наставника, професора Краєнбюля. Протягом наступних 20 років провадив лабораторні досліди та клінічні дослідження мікрометодів, виконавши 7500 нейрохірургічних операцій, аж до своєї відставки у 1993 році. У 1973—1975 роках — президент нейрохірургічного товариства Швейцарії.

У 1994—2013 рокахIn Memoriam: Professor M. Gazi Yaşargil (1925—2025) Яшаргіл був професором нейрохірургії в Медичному коледжі Університету Арканзасу в Літл-Році, де вів активні дослідження в мікронейрохірургії та викладав; з 2013 року — емеритований професор. З 2015 року, бувши на пенсії, викладав в Університеті Едітепе у Стамбулі.

2022 року Управління пошти та телеграфу Туреччини випустило марку з Яшаргілом.

Разом з Гарві Кушингом визнаний одним із найвизначніших нейрохірургів XX століття. У своїй дослідницькій лабораторії в Цюриху він підготував близько 3000 колег з усіх континентів, представників усіх хірургічних спеціальностей. Він допоміг трьом поколінням нейрохірургів визначити нові можливості нейрохірургії, а потім продемонстрував шляхи їхнього досягнення.

Помер 11 червня 2025 року у Штефі, не доживши менш як місяць до столітнього ювілею.

Особисте життя Від першого шлюбу він має трьох дітей: доньок Лейлу та Джейлан, а також сина Джана, названого на честь близького друга сім'ї — турецького поета Джана Юджеля. Його другою дружиною стала Даян Бадер-Гібсон Яшаргіл, яка з 1973 року працювала його асистуючою медсестрою та брала активну участь у його професійній і науковій діяльностіhttps://hls-dhs-dss.ch/de/articles/044437.

Нагороди

2000 —

Публікації Яшаргіл опублікував понад 330 статей і 13 монографій. Шеститомник публікацій з мікронейрохірургії (1984—1996, Georg Thieme Verlag Stuttgart-New York) склав всеосяжний огляд великого досвіду і великий внесок у літературу з нейрохірургії.

Примітки

Посилання