Бій за Чаянкові казарми (чеськ. Bitva o Czajankova kasárna) — зіткнення, що відбулося у місті Містек у Моравії 14 березня 1939 року. Це один із небагатьох випадків організованого опору чехословацьких збройних сил під час німецької окупації Чехословаччини 1939 року: кулеметна рота під командуванням капітана Карела Павлика, всупереч наказу командування, вступила в бій із німецькими підрозділами, що увійшли до міста.

Диспозиція Чаянкові казарми в Містеку являли собою комплекс будівель австро-угорського періоду, що складався з двох чотириповерхових цегляних корпусів, плацу та кількох допоміжних споруд, оточених цегляною огорожею. Первісно ці приміщення використовувалися як текстильна фабрика Йоганна Чаянека (звідси й назва), а у 1933 році їх викупила держава для потреб армії.

На момент німецької окупації в казармах дислокувався 3-й батальйон 8-го Сілезького піхотного полку (9-та, 10-та, 11-та піхотні та 12-та кулеметна роти), а також піврота 2-го бронетанкового полку (взвод танкеток LT vz.33 і взвод бронеавтомобілів OA vz.30). У казармах перебували командир батальйону підполковник Штепіна (начальник гарнізону), командир 12-ї кулеметної роти капітан Карел Павлик, командир броньованої півроти підпоручик Хейніш, кілька молодших офіцерів, а також солдати й унтер-офіцери — загалом близько 300 осіб, переважно чехів за національністю.

Словацькі військовослужбовці самовільно залишили частину та повернулися додому, оскільки найближчим часом очікувалося проголошення Словацької республіки; військові німецького й угорського походження дезертирували ще раніше. Значну частину особового складу становили новобранці, призвані на початку березня: зокрема, у 12-й кулеметній роті з 95 військових 40 були новобранцями.

Казарми мали обмежені запаси боєприпасів до стрілецької зброї та лише дві упаковки ручних гранат. Напередодні подій значну кількість набоїв було витрачено під час навчальних стрільб, а боєприпаси до важкого озброєння були повністю відсутні, оскільки їх вивезли на склад за кілька днів до цього.

За спогадами полковника Штепіни, у день подій він отримав усний наказ від свого командування не чинити опору німецьким частинам, що наближалися до міста, і встановити контакт із їхнім начальством.

Бій Увечері 14 березня 1939 року до Містека увійшов 2-й батальйон 84-го піхотного полку 8-ї піхотної дивізії вермахту (командир батальйону — підполковник фон Роден, командир полку — полковник Штевер). Близько 18:20 колона зупинилася біля Чаянкових казарм. Німецький офіцер підійшов до входу з пістолетом і зажадав від вартових скласти зброю та викликати чергового офіцера, після чого сталася коротка перестрілка, під час якої були поранені німецький офіцер і чеський вартовий Пржибила.Lenka Habrnálová. 14. březen 1939 ve Frýdku-Místku a jeho paměť v československých a českých dějinách (bakalářská diplomová práce). — Masarykova univerzita v Brně, 2009

У цей час капітан Карел Павлик проводив заняття у своїй роті. Після оголошення бойової тривоги він розмістив солдатів із гвинтівками та ручними кулеметами біля вікон і наказав відкрити вогонь; до оборони долучилися й окремі військовослужбовці інших підрозділів. Освітлення в казармах вимкнули, щоб ускладнити противнику прицілювання. Керівництво окремими ділянками оборони Павлік доручив унтер-офіцерам Штефеку та Голе. За свідченнями очевидців, він діяв рішуче, намагаючись підтримати бойовий дух підлеглих, тоді як інші офіцери переважно утримувалися від активних дій, очікуючи наказів.

Перша спроба німців увійти на територію казарм була відбита. Після цього вони відкрили вогонь із 50-мм мінометів і 37-мм протитанкової гармати Pak 36 та здійснили повторний штурм за підтримки бронеавтомобіля. Оборонці відбили й цю атаку стрілецько-кулеметним вогнем і ручними гранатами, пошкодивши бронеавтомобіль та вбивши його водія. Близько 18:45 телефоном надійшов наказ командира 8-го полку полковника ЕліашаРодич генерала Алоїса Еліаша, прем'єр-міністра Протекторату Богемії і Моравії. негайно припинити вогонь під загрозою військового суду. Спочатку Павлік проігнорував цей наказ, однак згодом, через нестачу боєприпасів і підхід основних сил противника, підкорився.

Вранці 15 березня батальйон капітулював. Чеських офіцерів було поміщено під домашній арешт, а роззброєним солдатам дозволили повернутися до казарм, де вже перебувала німецька варта. За деякими свідченнями, німці не відібрали у Павлика особисту зброю, виявивши таким чином повагу до його мужності.

Сам бій тривав приблизно 30–40 хвилин, хоча, за окремими свідченнями, поодинокі постріли з обох боків було чути до ранку. Втрати чехословацької сторони становили від 2 до 6 поранених, тоді як німецькі — до 24 осіб убитими та пораненими (у різних джерелах наводяться відмінні дані). За наявною інформацією, жертв серед цивільного населення не зафіксовано.

Варто зазначити, що описи цього бою в різних джерелах істотно відрізняються в ключових деталях, зокрема щодо загальної тривалості подій, кількості німецьких атак, рівня втрат і обставин здачі казарм. Так, у статті Петра Тлаха «Березень 1939 року. Фрідек-Містек» Павлика названо заступником командира полку, тоді як в інших джерелах його визначають як старшого серед офіцерів, які перебували в казармах.

Подальші події Багато учасників бою в Містеку згодом долучилися до руху Опору або воювали проти нацизму в складі армій антигітлерівської коаліції. Карел Павлік активно діяв у чеському антинацистському підпіллі, був заарештований гестапо у 1942 році та загинув у 1943 році в концентраційному таборі Маутгаузен. Після війни його посмертно підвищили до звання полковника, а у 1999 році нагородили медаллю «За хоробрість».

Поручик Карел Мартінек (1910—1975) також брав участь у підпіллі та був ув’язнений у німецькому концтаборі. Після війни він служив в армії Чехословаччини, однак у 1948 році був засуджений до 15 років ув’язнення за антиурядову діяльність, зокрема за заклики до військового повстання проти влади.

У 1947 році для учасників бою за Чаянкові казарми було викарбувано пам’ятну медаль.

Чаянкові казарми були знесені у 1980-х роках. Нині на їхньому місці, на розі Головного проспекту та вулиці 8-го піхотного полку, облаштовано сквер і встановлено невеликий пам’ятник. Місцевий патріотичний клуб щороку проводить тут пам’ятні заходи.

У культурі та мистецтві У 1953 році в Чехословаччині відбулася прем’єра п’єси Мілана Яриша «Присяга», сюжет якої був натхненний подіями бою в Містеку, хоча й суттєво відрізнявся від реальних фактів. У 1956 році за цією п’єсою знято фільм «Непереможені» (чеськ. Neporažení). Зйомки проходили, зокрема, на території справжніх казарм у Містеку.

Див. також

Чехословаччина у Другій світовій війні Мюнхенська угода

Примітки

Посилання

Marek Skřipský. Kasárna, яка bojувала Mistek — Czajánkova kasárna Розташування колишніх казарм на нинішньому плані Містека. Жовтим кружком на супутниковому знімку відмічено розташування пам'ятника Čajánkovy kasárna - symbol národного odporу Petr Tlach. Březen 1939 - Frýdek - Místek