Карл Карлович Ернрот (, , Йоройнен — †, Нижній Новгород) — підполковник Російської імператорської армії, педагог Брестського кадетського корпусу і .
Життєпис Народився в (Північна Савонія у Фінляндії). Батько Карл Адольф Ернрот (1775—1844), матір — Генріета Кароліна Телен (1793—1862).
26 січня 1834 р. став кадетом у Фрідріхсгамі.
У 1841 р. завершив вишкіл в .
1841 р. отримав перше офіцерське звання прапорщика. З 11 вересня 1841 р. служив в артилерійській батареї.
11 березня 1846 р. отримав чергове військове звання підпоручника.
9 лютого 1848 р. отримав чергове військове звання поручника, 18 червня 1848 р. виїхав з Фінляндії на Росію.
18 липня 1850 р. почав педагогічну діяльність у Брестському кадетському корпусі.
13 липня 1851 г. отримав чин штабс-капітана.
7 липня 1853 р. отримав чин капітана.
Брав участь у Кримській війні 1853—1856 років, нагороджений бронзовою медаллю «У пам'ять війни 1853—1856».
У 1861—1863 рр. Ернрот у м. Вільно був «вчителем 3-го роду , малювання і ситуації» та командиром навчальної роти Брестського кадетського корпусу, потім — на посаді «помічника інспектора класів» зі званням капітана «Памятная книжка Виленской губернии на 1861 год». В типографии А. Сыркина, г. Вильно. 1861 г. — Часть 1 — С.137. «Памятная книжка Виленской губернии на 1862 год». В типографии А. Сыркина, г. Вильно. 1862 г. — Часть 1 — С. 151. «Памятная книжка Виленской губернии на 1863 год». В типографии А. Сыркина, г. Вильно. 1863 г. — С. 159..
1863 р. майор Ернрот переведений служити командиром навчальної роти в .
1867 р. отримав військове звання підполковника, приписаний до 5-ї кінно-артилерійської бригади, і знаходився на службі при Нижегородській графа Аракчеєва військовій гімназії.
Від 18 березня 1869 р. служив у 5-й кінно-артилерійській бригаді.
У 1870 р. рахувався у польовій конній артилерії при Нижегородській графа Аракчеєва військовій гімназії.
2 листопада 1871 р. повернувся до педагогічної діяльності.
У 1880 р. — знаходився при Військово-навчальному відомстві на посаді вихователя в Нижегородській військовій гімназії.
4 грудня 1882 р. зі служби вихователя в Нижегородській військовій гімназії вийшов у відставку.
Нагороди
орден св. Станіслава 3-го ступеня (29.04.1857); (1858); орден св. Анни 3-го ступеня (29.04.1862), орден св. Станіславав 2 ст. (11.09.1873), орден св. Анни 2 ст. (11.09.1876), орден св. Володимира 4 ст. з бантом (04.10.1878). бронзова Медаль «У пам'ять війни 1853—1856».
Родина Дружина — Марія Барановська-Гржимала (*1825-†1883).
Сини: полковник Олександр Себастьян Ернрот (*1852-†1902), Едвард Станіслав Йохан Ернрот (1855—1897).
Доньки: Марія Терезія Ернрот (1841—1931), Анжеліка Софія Ернрот (1851—1916), Євгенія Марія Ушакова (1863—1952), Марія Карлівна Енрот, Вікторія Бобініна (1853—1919).
Примітки
Джерела
Эрнротъ Карлъ Карлов. / «Списокъ подполковникамъ по старшинству» (исправлен по 1-е февраля), изд. Въ Военной Типографіи, , 1880 г. — С. XXXIX, 23.
«Исторический очерк Новгородского графа Аракчеева кадетского корпуса и Нижегородской военной гимназии (ныне Нижегородского графа Аракчеева кадетского корпуса)». Составил к 50-летнему юбилею корпуса, кадет первого приема и первого выпуска генерал-лейтенант (1834—1884). , 1884 г. (Приложение X).
Посилання Карл Карлович Эрнрот: Carl Johan Sebastian Ehrnrooth (1820—1898) (TAB 7A) / Geni.