Матві́й Матві́йович Рябуха (Юревич, Німчин) (? — після 1676) — український військовий і державний діяч доби Гетьманщини. Ніжинський полковник (1668). Учасник московсько-української війни 1668-1669 років.
Походження Можливо, був іноземцем (у московських джерелах фігурує як Матвій НімчинБабулин И. Война за возвращение Украины 1668-1669 гг. — Москва, 2021.). Родовим прізвищем могло бути Юревич (так сам підписався в єдиному збереженому полковницькому універсаліУніверсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). — Київ-Львів, 2004. — №72Д), а Рябуха — прізвиськом.
У Реєстрі 1649 серед козаків полкових сотень Ніжинського полку зафіксовані декілька Рябух і Юревичів: Гаврило Рябуха — в Друго-Ніжинській сотні; Іван Рябуха і Грицько Юревич — в Третьо-Ніжинській сотніРеєстр Війська Запорозького 1649 року. — Київ, 1995. Ймовірно, родина була міцно вкорінена в Ніжині.
Іван Рябуха (брат?) був ніжинським полковим обозним у 1655—1659 рокахКривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010.
Життєпис Учасник Національно-визвольної війни. У 1649 — реєстровий козак 6-ї Ніжинської полкової сотні.
У жовтні 1665 перебував на уряді першо-ніжинського сотника. Їздив у Москву в складі делегації козацької старшини на чолі з гетьманом Іваном Брюховецьким. Підписався під Московськими статтямиУніверсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). — Київ-Львів, 2004. — №180.
З початком московсько-української війни у лютому 1668 брав участь в облозі московського гарнізону у ніжинському замку. У липні 1668, після вбивства полковника Івана Сохи на раді на Сербиному полі, гетьман Петро Дорошенко призначив ніжинським полковником Івана Сірка. Проте Сірко не затримався на уряді і полчани невдовзі обрали на його місце Матвія Рябуху.
19 серпня 1668, попри активні бойові дії, що тривали в Ніжині, полковник видав оборонний універсал Максаківському монастирю, у якому забороняв чинити монастирським підданим кривди, «здирства», «станціи брати албо под своє послушенство прихиляти».
30 серпня 1668, дізнавшись про наближення до міста 24-тисячної армії московського воєводи Григорія Ромодановського, Матвій Рябуха зняв облогу з ніжинського замку та відвів полк до Носівки, яку було легше обороняти (з огляду на малочисельність козаків). 1 вересня козаки здійснили рейд з Носівки, атакувавши московитів біля Київської брами в Ніжині. 3 вересня відбувся бій на «Великих Грязях». 4 вересня Ромодановський зайняв Ніжин. Місто було спалене, а жителі, які не встигли втекти, були вбиті або забрані в полон.
5 вересня московити вибили козаків Ніжинського полку з Носівки. Проте вже в жовтні облога московського гарнізону в ніжинському замку відновилася. 30 жовтня козакам вдалося ліквідувати командувача гарнізону — стрілецького голову Михаїла Полянського. Така активність могла бути пов'язана з обранням нового ніжинського полковника, яким став Остап Золотаренко (не пізніше початку листопада)Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 7. — СПб, 1872. — С. 109.
Рябуха залишився у складі полкової старшини. У березні 1669 він взяв участь у раді в Глухові та підписався під Глухівськими статтями як ніжинський полковий обознийУніверсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). — Київ-Львів, 2004. — №311. На цьому уряді пробув, принаймні, до 1676 — при полковниках Пилипові Уманцеві та Маркові Борсуку.
Рік смерті невідомий.
Нащадки 1788 рід Рябух був внесений до ІІ частини Родовідної книги дворян Чернігівського намісництва.
Примітки