Маківські Бескиди (, також 513.48) — гірський хребет, частина Західних Бескидів у Польщі, у Малопольському воєводстві, належать до частини Зовнішніх Західних Карпатах. Названі на честь міста Маків-Підгалянський.
Районування Згідно з Єжи Кондрацьким, автором науково розробленого фізико-географічного районування Польщі, межі Маківських Бескидів є наступними :
західна межа: від перевалу Глухачки (Głuchaczki) на польсько-словацькому кордоні вздовж потоку Пшибилка (Przybyłka), далі вниз по річці Кошарава (Koszarawa), вздовж західного підніжжя Певельського хребта (Pasmo Pewelskie) до річки Ленкавка, далі вгору за течією по Ленкавці та вниз по Коцоньці, вздовж Ляхівки до Стришавки, а потім нею до гирла Скави; далі вниз по Скаві на північ, до Скавце. північна межа: по північному схилу Бабицького хребта (Pasmo Babicy) до Мислениці (Myślenice). східна межа: від Мислениці вгору за течією долиною річки Раба та її притоки Кшчонувки(Krzczonówka). південна межа: долиною верхньої течії Скави до гирла Скавиці, а також долиною Скавиці від її гирла до Яловецького перевалу Північний (Przełęcz Jałowiecka Północna) на польсько-словацькому кордоні.
При так визначених межах Маківські Бескиди мають площу приблизно 900 км², довжину приблизно 60 км та 15 км в ширину, а найвища вершина — Мендралова (Mędralowa).
Згідно з найновішим фізико-географічним районуванням Польщі (яке базується на уточнених даних та сучасних геоінформаційних стандартах), межі Маківських Бескидів (Beskid Makowski) виглядають наступним чиномі:
західна та південна межа: від Вадовіце вздовж долини Скави до Йорданова, потім вздовж потоку Малеювка до Кшчонувки. північна межа: по північній стороні Бабицького хребта від Вадовіц до Мислениці, далі північними схилами Любомирського та Лисинського хребтів.
Опис регіону
Рельєф місцевості
Маківські Бескиди складені з магурського пісковика, що перешаровується з шарами сланцю. У сланці висічені річкові долини. Він складається з численних розчленованих гірських пасом та височин. До них належать (найвищою вершиною яких є гора Мідзяж) :
Холмський хребет (Хелм 603 м) Бабицький хребет (Бабиця 727 м) Коскова гора (Koskowa Góra 866 м) Хребет Любомир і Лисина (Любомир 902 м) Пшедбабіогурський хребет (Медралова 1169 м). Він складається з Медральської групи, Яловецького хребта та Сольнінського хребта.
Клімат
На клімат у Бескиді Маківському впливає різноманітний рельєф місцевості та географічне розташування. Середня річна температура коливається від 5 до 7 °C. Весна довга, прохолодна та дощова, з періодичними низькими температурами, що тривають до травня. Літо буває дещо тепліше, ніж у Живецьких Бескидах, проте триває стільки ж. Осінь довга та суха. Коливання температури часті, як і в решті регіону. Зима зазвичай триває з кінця листопада до березня. Географічне положення на шляху вологих повітряних мас з атлантичного напрямку зумовлює доволі високу кількість опадів (800—1100 мм на рік), що сприяє формуванню густої річкової мережі. В середньому найбільше опадів спостерігається в червні та серпні, а найменше — у жовтні, із середньорічним показником 800 мм. Подібно до Острівних Бескидів, тут трапляються температурні інверсії, у глибоких річкових долинах, «висічених у сланцях», явища, коли холодне повітря стікає в долини, роблячи їх холоднішими за схили.
Населення
Це досить густонаселена територія. Ліси зосереджені переважно на високих гірських хребтах, натомість долини та міжгірські рівнини зайняті під сільськогосподарські угіддя та людські поселення. У горах МаківськіБескиди розташовані чотири міста: Маків-Підгалянський, Суха Бескидзька, Йорданув та Мислениці.
Туризм На території Маківських Бескидів розташований єдиний у цьому мезорегіоні гірський притулок PTTK у Кудлачах. Вибрані туристичні маршрути :
Гірський хребет Коскова Суха Бескідзька — Міодушина — Маків Підгалянський Маків Підгалянський — Станькова — Коскова Гора — Паршивка — перевал Дзял — Гронь — Пчім Суха Бескідзька — Міодушина — Маків Підгалянський Маків Підгалянський — Станькова — Коскова Гора — Паршивка — перевал Дзял — Гронь — Пцим Бенькувка — Коскова Гора — перевал Ябцонювка — Гронь — Зарембки — Йорданув Оселець — Гронь (810 м) — Скомельна Чарна — Токарня — Кнаповка — Гронь — Стружа Зембалова — Токарня — Гронь — Завадка — доступ до жовтої стежки біля Котоня Любень — Зембалова — Кшечув
Бабицький хребет Стежка Малих Бескидів на ділянці: Зембжице — Хелм — Захелмна — Пальча — Бєньковська Гора — Бабиця — Тшебунська Гора — Сулярзова — Мисленіце Стришів — Хелм Будзув — Мися Гура — перевал Вротка — Строне Перевал Вротка — Скавінки Перевал Сангушко — Кровія Гура — Бєнькувка сполучна стежка між синьою стежкою (як вище) та червоною стежкою Малий Бескидський маршрут Стружа — доступ до червоної стежки Малого Бескидського маршруту поблизу Суляржової
Галерея
Примітки
Посилання
Galeria zdjęć Beskidu Makowskiego