За́хідні Бески́ди (, ; ) — група роз'єднаних середньовисотних гірських масивів (напр. Моравсько-Сілезькі Бескиди) і хребтів у Західних Карпатах на території Польщі, Словаччини та Чехії; західна частина Бескидів. Лежить між долинами Бечви і Кісуци на південному заході й між долиною Білої — Тилицьким проваллям — річкою Топлею на сході. На півдні межують з Центральними Карпатами
Довжина близько 250 км, висота до 1725 метрів (гора Баб'я Ґура).
Складені здебільшого кайнозойськими пісковиками і сланцями (фліш). Вершини переважно плоскі. Нижні частини схилів покриті лісами буків і ялин, вище — субальпійські луки.
Значна частина Західних Бескидів лежить у межах українських етнічних територій — Лемківщини і Бойківщини.
Володимир Кубійович вказує, що на українській етнографічній території, головно в сточищі р. Попрад і Ториса, лежить тільки східна околиця Західних Бескидів. Тут до складу гір входять такі групи: Яворина (1116 м), Чернігівські гори (Менчіл, 1157 м), Списька Маґура (1158 м), Левоцькі гори (1300 м).С. 760
У масиві розташована група гір Яворина.
Склад Західні Бескиди мають у своєму складі такі хребти:
Західна частина Західних Бескид містить такі гірські райони (див. мапу «е»): e1 — ; e2 — Моравсько-Сілезькі Бескиди; e3 — Турзовська височина; e4 — Яблунковська Бразда; e5 — Рожновська Бразда; e6 — Яблунковське міжгір'я; e7 — Сілезькі Бескиди; e8 — .
Північна частина Західних Бескид включає такі гірські райони (див. мапу «f»): f1 — ; f2 — Маковські Бескиди; f3 — Острівні Бескиди; f4 — ; f5 — Рабчанська улоговина; f6 — Сондецька улоговина.
Центральна частина Західних Бескид містить такі гірські райони (див. мапу «g»): g1 — Оравські Бескиди (Живецькі Бескиди); g2 — Кисуцькі Бескиди; g3 — Оравська Магура; g4 — ; g5 — Підбескидська Борозда; g6 — Підбескидське передгір'я.
Східна частина Західних Бескид включає такі гірські райони (див. мапу «h»): h1 — Сондецькі Бескиди; h2 — Чергівські гори; h3 — П'єніни.
Примітки
Джерела
Західній Бескид / — Т. 2. — С. 760—761.
Карти