Вілсон проти Сполученого Королівства ( ECHR 552) — справа, що стосується та європейського трудового права, щодо дискримінації роботодавцями своїх працівників, які вступають до профспілок та діють через них.E McGaughey, A Casebook on Labour Law (Hart 2018) ch 8, 354 Після тривалої серії апеляцій до судової системи Сполученого Королівства Європейський суд з прав людини постановив, що стаття 11 ЄСПЛ захищає основоположне право людей вступати до профспілки, брати участь у профспілковій діяльності та вживати заходів як крайній засіб для захисту своїх інтересів.
Факти Пан Вілсон працював у газеті «Дейлі Мейл». Видання відмовилося визнавати . Заробітну плату підвищили тим працівникам, які перейшли на індивідуальні контракти, замість того щоб залишатися на умовах, узгоджених у колективному договорі. Пан Вілсон вирішив не переходити на індивідуальний контракт. Його зарплату підвищували не так швидко, як зарплати решти його колег.
Пан Палмер працював у порту Саутгемптона. Його роботодавець запропонував йому індивідуальний трудовий договір із підвищенням заробітної плати на 10 %, але за умови, що він відмовиться від членства в профспілці RMT. Пан Палмер відмовився перейти на індивідуальний трудовий договір. На відміну від інших працівників, його заробітна плата була підвищена лише на 8,9 %, і він не отримав, як інші, приватної медичної страховки. Після цього компанія відмовилася визнавати профспілку.
Обидві сторони разом зі своєю профспілкою скаржилися на порушення їхнього права на участь у профспілковій діяльності згідно із законодавством Сполученого Королівства, а якщо ні, то законодавство Сполученого Королівства, зокрема розділ 148(3), не відповідає міжнародним стандартам та статті 11 Європейської конвенції з прав людини.
Судові рішення
Апеляційний суд В Апеляційному суді судді Діллон, Батлер-Слосс та Фаркугарсон постановилиAssociated Newspapers Ltd v Wilson 2 All ER 100, що дії роботодавців порушили чинний на той час ст. 23. Дії роботодавців мали на меті стримати працівників від членства в профспілці, і таке стримування було цілком передбачуваним наслідком.
Палата лордів У Палаті лордів лорди Кіт, Брідж, Браун-Вілкінсон, Слінн і Ллойд скасували рішення Апеляційного суду.Associated Newspapers Ltd v Wilson 2 AC 454, 2 WLR 354 Вони постановили, що відмова роботодавців підвищити заробітну плату працівникам не була «дією, що не досягає рівня звільнення». Це було бездіяльністю, і її слід тлумачити саме так, з огляду на складну законодавчу історію цього положення. Крім того, трибунал ніколи не встановив, що метою роботодавців було залякати своїх працівників, щоб вони не вступали до профспілки, або покарати їх за членство в ній. Отже, законодавство в даному випадку не захищало діяльність Вілсона чи Палмера.
Ніколас Андергілл (королівський адвокат) та Браян Нейпір представляли інтереси компанії «Associated Newspapers», Патрик Еліас (королівський адвокат) та Найджел Ґіффін — компанії «Associated British Ports», Джон Генді (королівський адвокат) та Дженніфер Іді — пана Вілсона, а Джеффрі Берк (королівський адвокат) та Пітер Кларк — пана Палмера.
Європейський суд з прав людини Європейський суд з прав людини постановив, що наслідком законодавства Сполученого Королівства є те, що роботодавці можуть менш сприятливо ставитися до працівників, які не були готові відмовитися від права консультуватися з профспілкою. Використання фінансових стимулів для спонукання працівників відмовитися від профспілкових прав порушувало статтю 11 ЄКПЛ, оскільки фактично підривало здатність профспілки домагатися захисту своїх членів. Профспілки мають право звертатися до роботодавців із позовами та зрештою вживати заходів для захисту їхніх інтересів.
Значення Оскільки було встановлено, що цей закон порушує стандарти міжнародного трудового права загалом, і зокрема статтю 11 ЄКПЛ, уряд Сполученого Королівства розпочав консультації щодо внесення змін до для виконання рішення, але з метою внесення змін до закону не більше, ніж це абсолютно необхідно для виконання постанови. Результатом став , який змінив, зокрема, розділ 146 TULRCA 1992 року, щоб передбачити, що всі «працівники» захищені положеннями про шкоду для членства в профспілках та їхньої діяльності.
Див. також
Демір і Байкара проти Туреччини ЄСПЛ 1345
Примітки
Література
KD Ewing, 'The Implications of Wilson and Palmer' (2003) 32(1) Industrial Law Journal 1–22 E McGaughey, A Casebook on Labour Law (Hart 2018) ch 8, 354
Посилання
Рішення ЄСПЛ (англ) Справа " Вілсон та Національна спілка ... | від 02.07.2002 (укр)