«Старий Султан» () — німецька казка, записана братами Грімм і включена до збірки «Дитячі та сімейні казки» під номером 48.
Казка поєднує два типи з класифікації Аарне-Томпсона-Утера: ATU 101 («Старий пес рятує дитину») та ATU 103 («Війна між дикими й свійськими тваринами»). Мотив «Війна між сільськими та дикими тваринами», який раніше класифікували як AT 104, у 2004 році об'єднано з типом ATU 103 у новій системі класифікації, запропонованій Гансом-Йоргом Утером. Іншим прикладом казки типу ATU 103 є богемська казка «Собака і вовк».
Сюжет У селянина був вірний пес Султан. Коли пес постарів і в нього повипадали зуби, господар вирішив застрелити його, бо він ні до чого більше не придатний. Жінка пожаліла пса, але чоловік відповів, що той відслужив своє. Почувши це, Султан засмутився й пішов до свого приятеля вовка.
Вовк запропонував план: коли господарі підуть працювати й покладуть маленьку дитину під кущем, вовк викраде її, а пес нібито відіб'є. Так і сталося. Пес повернув дитину батькам, і вони вирішили, що він її врятував. Господар погладив пса, пообіцяв більше не кривдити й годувати до смерті, а жінці наказав приготувати смачної каші (бо псові важко кусати) та віддати свою подушку.
Відтоді Султанові жилося добре. Згодом вовк попросив пса «хоч раз в інший бік подивитися», щоб вкрасти жирну овечку. Султан відмовився й попередив господаря — вовка побили. Тоді вовк послав вепра викликати пса в ліс на поєдинок. Султан узяв із собою кота.
Коли вовк і вепр побачили, що кіт іде з піднятим хвостом (їм здалося, що то шабля) та нахиляється до землі (ніби підбирає каміння), вони злякалися. Вепр заліз у листя, стирчали тільки вуха, а вовк вискочив на дерево. Кіт помітив вуха, подумав, що то миша, кинувся й укусив вепра. Той з ревом утік, крикнувши, що винуватий вовк. Пес і кіт побачили вовка на дереві. Йому стало соромно, і він помирився з Султаном.
Джерела Казки для дітей та родини. / Пер. з нім. — Матієв Р. І., Кульчицька О. Я.— Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2009. — 816 c.— (Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид». Серія друга. Література ХІХ століття.)
Примітки