Облога Сеути, також відома як тридцятирічна облога — серія блокад марокканськими військами міста Сеута на північноафриканському узбережжі, яке належало Іспанії.

Перша облога розпочалася 23 жовтня 1694 року і завершилася у 1720 році з прибуттям підкріплення. Протягом 26 років першої облоги місто зазнало змін, що призвели до втрати ним свого португальського характеру. У той час як більшість військових операцій відбувалися навколо міських стін, іспанські війська також здійснювали невеликі вилазки в різних точках марокканського узбережжя та захоплювали судна у Гібралтарській протоці. У 1721 році місто потрапило під другу облогу, яка тривала до 22 квітня 1727 року. Разом ці події вважаються найтривалішою облогою в історії, яка перевершує , що тривала двадцять один рік.

Передісторія Мулай Ісмаїл ібн Шериф зумів створити нову державу, здатну кинути виклик європейським державам у Північній Африці, а також Османській імперії на території сучасного Алжиру. Його війська захопили Мехдію, Танжер, Лараш, а у 1692 році — Асілу. У 1694 році він доручив губернатору Алі бен Абдаллі завоювати Сеуту.

Облоги

Перша облога Після окупації відкритої місцевості навколо Сеути війська султана почали зводити будівлі та обробляти землю, щоб забезпечити себе продовольством. Губернатор Сеути звернувся по допомогу до мадридського двору. Війська були надіслані з андалузьких міст та з Португалії. Прибуття португальців спричинило тертя з місцевим населенням: оскільки Сеута перебувала в руках Португалії лише за кілька десятиліть до того, їхні наміри викликали сумніви. Присутність цих військ розцінювалася як спроба чинити тиск задля повернення португальського суверенітету. Згодом португальські війська були виведені, так і не вступивши в бій.

Протягом цього періоду відбувалися неодноразові обстріли, захоплення та втрати позицій навколо міських стін. У липні 1695 року під час густого туману (звичного для Сеути влітку) марокканські війська раптово напали на іспанців під час зміни варти. Облоговики захопили центральну площу (Plaza de Armas). Ті з захисників, хто не встиг перетнути розвідний міст, загинули в бою або під час спроби втекти, стрибнувши у рів. Пізніша контратака іспанців дозволила відбити площу.

Захоплення Гібралтару

У 1704 році англійські та голландські війська захопили Гібралтар. Це стало важким ударом для Сеути, оскільки Гібралтар був основним пунктом на шляху постачання з .

Сполучення через Тарифу було складним через сильні вітри в протоці, а інші сусідні іспанські міста були недоступні через їхню участь у Війні за іспанську спадщину.

7 серпня того ж року принц Георг Гессен-Дармштадтський відправив (іспанського військового командира, який підтримував кандидатуру Габсбургів — ерцгерцога Карла Австрійського) до Сеути з частиною англо-голландського флоту. Він закликав місто здатися від імені ерцгерцога, обіцяючи, що тоді облога припиниться. Маркіз Жиронелла, губернатор міста, і населення відмовилися здаватися англо-голландським силам і укріпили , щоб запобігти обстрілам флотом. Але англо-голландського нападу не сталося, оскільки флот був спрямований на перехоплення франко-іспанської ескадри (), що мала на меті відбити Гібралтар.

Коли Гібралтар опинився в руках англійців та голландців, він перетворився на джерело постачання для марокканських облоговиків.

Прибуття маркіза де Леде

Протягом наступних років облога тривала без суттєвих змін аж до прибуття у 1720 році 16 000 солдатів під командуванням . Ці війська повернулися з Війни четверного альянсу, яка не принесла Іспанії очікуваних результатів. Після втрати всіх Сеута стала стратегічно важливим пунктом в іспанському оборонному поясі в Середземномор'ї. Маркіз розпочав успішну експедицію проти облоговиків, які відступили до Тетуана. Однак після спалаху чуми через кілька місяців, у 1721 році, маркіз вирішив покинути місто, не бачачи перспектив захоплення Тетуана чи Танжера

Друга облога

Після від'їзду маркіза марокканці негайно повернули собі ініціативу. Чергова облога та низка битв тривали з 1721 року до смерті Мулая Ісмаїла у 1727 році, після якої між синами султана спалахнула війна за престол. 22 квітня розвідувальна експедиція із Сеути підтвердила, що марокканці пішли.

Наслідки Під час облог багато будівель було зруйновано, і їх довелося відбудовувати. Квартал Альміна, який був майже безлюдним до початку облоги, почав заселятися. Іншим значущим наслідком стала поступова втрата португальських рис: португальську мову та валюту замінили іспанські. Цьому процесу сприяли від'їзд кількох сімей, що рятувалися від тривалої облоги, а також переважно андалузьке походження солдатів, надісланих на захист міста, та інших людей, яких привабила присутність великого військового контингенту.

Джерела