Гвідо-Герман Карлович Самсон фон Гімельшерна (, , ; , — †, Дерпт) — , декан та ректор , доктор медицини, дійсний статський радник, військовий лікар Російської імператорської армії, старший лікар Брестського кадетського корпусу.
Життєпис Народився у маєтку ; був сином асесора естонського повітового управління ліфляндської кредитної системи Карла-Германа Крістена (*1777-†1858).
У 1821—1825 роках навчався в Дерптській гімназії і в 1826 р. — в Дерптському університеті, де протягом трьох років займався вивченням юридичних наук, а з 1829 р. навчався на , який закінчив у серпні 1833 року.
Витримавши іспит і захистивши в 1834 році дисертацію на тему: «» (Dorpati Livon, 1834), він отримав звання доктора медицини і відправився, для подальшого вдосконалення в науках, за кордон Російської імперії: Навчався в м. Берліні (у Берлінському університеті), а також у м. Вюрцбург (у Вюрцбурзькому університеті), у м. Відень у Карла фон Рокітанського (у Віденському університеті). У м. Вюрцбурзі в 1836 р. він одружився з дочкою королівського окружного судді Петра фон Вельца.
Повернувшися до Російської імперії, 1837 р. вступив на військову службу до морського відомства — ординатором калинкінського Морського шпиталю; у 1838—1841 рр. був чотири рази в закордонних плаваннях на судні «» (1838) і на пароплаві «».
В 1842 р. отримав звання старшого ординатора Морського шпиталю. У липні 1842 року він переїхав до м. Брест-Литовська і був призначений на посаду старшого лікаря Брест-литовського Олександрівського кадетського корпусу (до 1845 р.) Адрес-календарь. Общий штат Российской империи. — 1843 г. — С.342 Ч.1. і він написав у цьому ж році, видану в Берліні, велику монографію: «».
В 1844 р. був одностайно обраний медичним факультетом Дерптського університету на кафедру державного лікарознавства, судової медицини та медичної поліції, і в 1845 р. був визнаний факультетом в званні ординарного професора; у вересні 1844 р. розпочав читання лекцій. Отримавши в головне завідування дерптську повітову лікарню «Bezirkshospital», він керував лікарняною практикою молодих лікарів, залучаючи до практичних занять і своїх студентів. Знання справи, теорії та практики, що так вдало поєднані були в одній особі, а також викладацький талант одразу завоювали симпатії його слухачів та колег. Його діяльність викликала інтерес до вивчення судової медицини в університеті. За словами одного з учнів його лекції були «ясні, зрозумілі і черпані здебільшого з прямих джерел, чому, зрозуміло, старанно відвідувалися слухачами, навіть юристами». Самсон фон Гіммельшерна, якщо і не створив своєї школи судової медицини, то принаймні залишив гідних учнів, з яких достатньо назвати Шредера, Вульфа, Фалька, Штрауса, Армфельда, професори судової медицини в Московському університеті та ін.
У 1848—1851 роках був цензором медичних творів у дерптському ; 16 січня 1862 р. за відмінність у службі отримав чин дійсного статського радника Самсон-фон-Гиммельштиерн, Гвидо Карлович // Список гражданским чинам IV класса. Исправлен по 1-е июля 1864 г. — С.637, № 624..
В 1855 р. медичний факультет обрав його деканом на чотири роки, університетська рада засвідчила йому свою повагу, обравши його представником на святкування 25-річного ювілею Берлінського університету, а в 1865 р. він був обраний ректором і обіймав цю посаду до самої смерті.
1962 р. отримав 4-й клас згідно табеля рангів.
У 1862—1868 рр. — голова Естонського товариства натуралістів.
Серед його учнів був та інші.
Помер від апоплексичного удару.
Праці «Beobachtungen über den Scorbut» (Берлін, 1843) «Mittheilungen aus dem practischen Wirkungskreise des Prof. der Staatsarzneikunde an der Universität Dorpat» (1847—1851; передруковані в «Beiträge zur Heilkunde» — 1853. — Bd. II, III) «Populäre Anleitung zur Pflege und Behandlung der Augenkrankheiten etc.» (Митава, 1860; спільно з Етінгеном) «Beitrag zur Casuistik tödtlicher Verletzungen an verborgenen Körperstellen» («Petersb. Medic. Zeitung». — 1862. — Т.III) «Beitrag zur Geschichte der Irrenpflege in Russland» («Petersb. Medic. Zeitung». — 1865. — Т.IX) «О судебно-медицинской задаче при исследовании телесных повреждений на живых» («Архив судебной медицины и общества гигиены». — 1865. — № 4) «Die Recension über Pirogoff's pathologisch-anatomische Untersuchungen über die Asiatische Cholera für die Akademie der Wissenschaften in St.-Petersburg» — ґрунтовний розбір, за який він отримав демидівську золоту медаль.
Нагороди
Орден св. Анни (1853), орден св. Станіслава з імператорською короною (1858), (1858), цінний подарунок (1858).
Примітки
Джерела
Hasselblatt A., Otto G. Album academicum der Kaiserlichen Universität Dorpat. — Dorpat, 1889. — S.154.