Heavy Hitters! — збірка ранніх хітів американського хард-рокового гурту Grand Funk Railroad, випущена 1989 року лейблом Capitol Special Markets на компакт-дисках (каталожний номер CDL-57244).
Реліз вийшов у межах бюджетної серії «Heavy Hitters! Hot N' Heavy Rock Classics By…», яку бренд Capitol Special Markets розвивав наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років. Лінійка створювалася в період масового переходу музичного ринку з вінілу та аудіокасет на CD. Метою суббренду було заповнення роздрібних мереж недорогими дисками відомих хард-рок-виконавців із каталогу лейбла. Такі компіляції орієнтувалися на масового покупця і розповсюджувалися переважно через супермаркети, автозаправні станції та поштові каталоги.
Особливості збірника Оригінальне американське пауер-тріо з Детройта, як сказано в передмові до збірника, було цікаве слухачам своїм безкомпромісним підходом до рок-н-ролу, що буквально приголомшував невблаганною ритмічною силою, палкою потужністю та неприборканою енергією.
Там же була порада «врубати звук на повну, щоб аж волосся змокріло!». Вона перегукувалася з рекомендацією слухати музику на максимальній гучності, надрукованій на етикетках платівки We're An American Band, де з обох боків містився напис: «Should be played at maximum volume» («Слід відтворювати на максимальній гучності»).
Проте лейбл, добираючи композиції для Heavy Hitters, взагалі проігнорував цей альбом, як і весь найуспішніший період гурту середини 70-х. До збірки не потрапили головні хіти колективу, такі як We're an American Band або поп-рокова композиція The Loco-Motion. Компіляцію було цілеспрямовано сформовано за концепцією серії Hot&Heavy, до якої включили виключно ранній важкий гітарний рок 1969–1971 років.
Про назву Назва серії відсилає до американського ідіоматичного виразу heavy hitter. Термін походить із бейсболу, де означає гравця, який відбиває м'яч із великою силою. У музичній індустрії це словосполучення почали застосовувати до виконавців потужного хард-року.
Оформлення та дизайн Графічне оформлення збірника створив дизайнер Марлен Бергман (). Він також відомий своєю співпрацею з такими виконавцями, як Філ Дрісколл (альбом I Exalt Thee), Глен Кемпбелл, Вілліс Алан Рамзі та Джоан Баез (альбом Diamonds & Rust in the Bullring).
Сприйняття Музичний оглядач сайту AllMusic Гері Гілл () позитивно оцінив збірник Heavy Hitters. У своїй рецензії він зазначив, що цей компакт-диск дає оптимальне уявлення про творчість Grand Funk Railroad. За словами критика, компіляція демонструє різні сторони репертуару гурту, фокусуючись на класичному року та ранньому бугі-року, а не лише на загальновідомих хітах.
На музичній платформі Rate Your Music компіляція Heavy Hitters має відносно невелику кількість оцінок користувачів. Попри це, у рецензіях та коментарях на сайті матеріал збірки систематично класифікують за допомогою дескрипторів «heavy» (важкий) та «energetic» (енергійний). Слухачі відзначають, що реліз орієнтований на авдиторію, яка шукає первісне та жорстке звучання гурту.
Зміст збірника Основною відмінністю релізу є використання скорочених радіоверсій деяких треків замість оригінальних альбомних варіантів. Зокрема, епічна композиція «I'm Your Captain», яка в оригінальному альбомі «Closer To Home» (1970) триває близько 10 хвилин, на цьому компакт-диску представлена у відредагованому для синглу варіанті тривалістю 5:35.
Подібні скорочення були зумовлені тогочасними стандартами американського AM-радіомовлення. У цей період комерційні радіостанції уникали ротації треків тривалістю понад 3–4 хвилини, оскільки довні композиції вважалися ризикованими для утримання аудиторії та могли призвести до втрати рекламних прибутків через перемикання хвиль слухачами. Для адаптації пісні до радіоефіру лейбл Capitol Records скоротив тривалі інструментальні програші та повторення приспівів.
В оригінальній версії «I'm Your Captain» друга частина треку є розлогою оркестровою кодою, де повторюється рядок «I'm getting closer to my home…». У сингл-версії на цьому збірнику композицію завершено значно раніше за допомогою прийому поступового згасання звуку (fade-out).
Схожих змін зазнала і кавер-версія пісні «Gimme Shelter» гурту The Rolling Stones. Її тривалість також було зменшено порівняно з оригінальним треком з альбому Survival (1971) задля більшої динамічності радіоформату.
Склад Марк Фарнер — вокал, гітара, клавішні, губна гармоніка Дон Брюер — ударні, вокал Мел Шахер — бас-гітара, бек-вокал
Посилання Grand Funk Railroad – Heavy Hitters! Grand Funk Railroad
Примітки