Ефект фантомної вібрації (або фантомного дзвінка) — це ілюзорне відчуття, ніби на мобільний приходить сповіщення, хоча насправді апарат мовчить. Для опису цього явища використовують й інші терміни: ringxiety (тривожне очікування дзвінка), fauxcellarm (гра слів, співзвучна з «хибною тривогою», утворена від слів «фальшивий», «мобільний» та «сигнал»), phonetom («телефон-привид»)чи просто фантомні телефонні сигнали. Майкл Ротберг переконує, що називати це «синдромом» некоректно — це радше тактильна галюцинація, за якої мозок самостійно конструює неіснуюче фізичне відчуття. Свого часу медичний портал WebMD присвятив цьому феномену статтю, взявши за основу висновки Ротберга. Протягом 2010-х років тему також активно висвітлювали інші великі медіа, зокрема NPR, Bustle, CBS News та Psychology Today.

Слухова ілюзія дзвінка зазвичай наздоганяє людину на тлі сторонніх шумів: під час приймання душу, перегляду телевізора чи роботи гучної техніки. Річ у тім, що людське вухо максимально чутливе до частотного діапазону від 1000 до 6000 герц, у якому якраз і записано більшість стандартних рінгтонів. Що ж до уявних вібрацій, то вони є наслідком звички постійно тримати гаджет у кишені з увімкненим віброрежимом. Масштаб проблеми підтверджує і дослідження — за її даними, майже 90% опитаних студентів коледжу регулярно стикаються з такими «дзвінками-привидами».

Історія Ще у 1996 році автор коміксу «Ділберт» Скотт Адамс обіграв це явище, назвавши його «синдромом фантомного пейджера». Проте саме формулювання «синдром фантомної вібрації» вперше з'явилося у пресі 2003 року — в однойменній статті для видання New Pittsburgh Courier, яку під псевдонімом опублікував колумніст Роберт Д. Джонс. Водночас питання про те, хто першим зафіксував симптоми СФВ, залишається відкритим, оскільки існують свідчення, що австралієць Майкл Дж. Льюїс із Мельбурна описав ці прояви дещо раніше.

У фіналі своєї публікації Джонс розмірковував: «...чи варто нам замислитися над тим, що саме наш розум чи тіло намагаються повідомити цими докучливими уявними імпульсами в ременях, кишенях і навіть сумках? Незалежно від того, чи є СФВ наслідком фізичного пошкодження нервів, психологічною проблемою чи поєднанням обох факторів, це дедалі поширеніше явище, схоже, натякає: у нашому суспільстві, яке "завжди на зв'язку", ми, можливо, переступили певну межу».

Перше наукове вивчення цього феномену стартувало у 2007 році, і саме тоді керівник дослідження запропонував для його опису неологізм «рингзивога». А вже у 2012 році вираз «синдром фантомної вібрації» офіційно визнав словом року австралійський словник Macquarie Dictionary.

Причини Точна причина появи фантомних вібрацій наразі залишається нез’ясованою. Проте перші наукові розвідки вказують на прямий зв'язок із надмірною прив'язаністю до гаджета: що сильніша залежність від смартфона, то частіше людина фіксує уявні сигнали.Як правило, цей ефект починає проявлятися після того, як користувач носить із собою телефон від місяця до року. Існує гіпотеза, що в моменти очікування дзвінка кора головного мозку може помилково трактувати інші подразники (наприклад, здригання м'язів, тертя одягу чи сторонні звуки) як вібросигнал або рингтон. З погляду психології, це класична проблема розпізнавання сигналів людським мозком, яка суттєво залежить від особистісних якостей. Попередній досвід, надії та поточний емоційний стан безпосередньо впливають на те, наскільки чутливим стає наш «внутрішній радар». Іноді уявні вібрації порівнюють із парейдолією — психічним феноменом, інтенсивність якого залежить від індивідуального характеру, обставин та контексту. Крім того, надійним провісником частих фантомних сигналів є тривожний тип прив'язаності, оскільки він тісно пов'язаний із невпевненістю в міжособистісних стосунках і постійною потребою бути на зв'язку. Водночас експерименти доводять, що природа фантомних сигналів мобільного відрізняється від механізмів, які запускають звичайні слухові галюцинації.

Епідеміологія У більшості досліджень більшість користувачів мобільних телефонів повідомляють про періодичні фантомні вібрації або дзвінки, причому зареєстровані показники коливаються від 29,6% до 89%. Типова частота цих відчуттів — один раз на два тижні, хоча меншість відчуває їх щодня. Деяких людей ці відчуття можуть серйозно турбувати.

Способи подолання Наукових досліджень, присвячених методам боротьби з фантомними вібраціями, наразі зовсім небагато. Для деяких користувачів дієвим рішенням стає проста зміна звичного розташування гаджета — наприклад, перекладання його в іншу кишеню.Серед інших ефективних способів виділяють повне вимкнення вібросигналу, вибір іншої мелодії чи типу вібрації, а також тимчасову або повну заміну самого мобільного пристрою.

Посилання

Додаткова інформація