Дельфа Мусич, у шлюбі Іванич (; , Подгориця — , Белград) — сербська активістка, публіцистка, перекладачка та медсестра. Перша сербка, яка отримала медаль імені Флоренс Найтінгейл.

Біографія Народилася 6 березня 1881 року в Підгориці. Мати померла у 1886 році, а через два роки і батько, князь Іван Мусич. Її удочерив Михайло Богичевич, який був міністром будівництва. Закінчила початкову та вищу жіночу школу в Белграді, а потім вивчала хімію в Женеві. Перервала своє навчання у 1899 році, коли помер її опікун. Повернувшись до Сербії, працювала вчителькою у сербській школі в Скоп'є. Там 1901 року одружилася з сербським консулом Іваном Іваничем. Під час Другої світової війни не погодилася співпрацювати з німцями, через що діяльність «Кола сербських сестер» була заборонена, а її у 1944 році заарештували за співпрацю з підпіллям. Після звільнення партизанами знову заарештована комуністичною владою. Звільнена під тиском письменника та політика Яші Продановича, Іванич знову заарештована за написання листа з проханням про помилування Драголюба Михайловича, а її майно конфіскували. Діяльність «Кола сербських сестер», головою якого вона була у 1941—1946 роках, також заборонили. Після звільнення з в'язниці відійшла від громадського життя. Померла 14 серпня 1972 року в Белграді.

Діяльність 1903 року разом з Надеждою Петрович започаткувала «Коло сербських сестер» (), де біженці знаходили притулок. 1912 року, під час Першої балканської війни, заснувала в Белграді 6-ту резервну лікарню для поранених. Наступна лікарня була заснована у вересні 1912 року як лікарня «Кола сербських сестер» у Врачарі. 1915 року в Лондоні заснувала товариство підтримки сербів Srpsko potporno udruženje. Завдяки його діяльності 500 сербських студентів змогли проживати в Оксфорді та Бірмінгемі. Разом зі Станкою Лозанич організувала Комітет сербських жінок у Парижі та Ніцці. Його завданням був пошук фінансової допомоги та відправка посилок солдатам у таборах для військовополонених у Німеччині й Австро-Угорщині. В рамках своєї гуманітарної діяльності відвідала Салоніки, Трієст і Рієку, де читала лекції про діяльність жіночих гуманітарних асоціацій.

Стала першою сербкою, нагородженою медаллю імені Флоренс Найтінгейл. 1962 року передала цю медаль у дар Сербському медичному товариству.

Нагороди

Медаль імені Флоренс Найтінгейл (1920)

Примітки

Література

COBISS: 191119884 COBISS: 220264972

Посилання