Верхо́вний Суд — найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Це касаційна інстанція, у певних випадках — суд першої або апеляційної інстанції.

Діяльність Верховного Суду регулюють Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Історія

Період УНР та Української держави 15 (2) грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про утворення Генерального Суду Української Народної Республіки». Цей судовий орган складався з трьох департаментів: цивільного, карного й адміністративного — і виконував на території України всі функції, належні досі Правительствуючому Сенатові в справах судових і в справах нагляду над судовими установами та особами судового відомства. Члени Генерального Суду УНР мали звання генеральних суддів, яких обирала Центральна Рада на внесення Генерального Секретаріату. Генеральний Суд УНР знаходився в Києві.

5 травня 1918 року гетьман Української держави Павло Скоропадський підписав Закон про титул, іменем якого твориться суд, — «іменем закону Української держави». 2 червня 1918 року прийнято Закон щодо структури та повноважень Генерального Суду. Згідно із цим Законом Генеральний суд складався з трьох департаментів: цивільного, карного, адміністративного. Також у Законі зазначалося, що він чинний тільки до прийняття Закону про Державний Сенат. Закон про створення Державного Сенату — найвищої судової інстанції — ухвалений 8 липня 1918 року. Передбачалося, що голови й сенатори (члени) Цивільного генерального суду, Карного генерального суду, Адміністративного генерального суду входять до складу Державного Сенату. Очолює Державний Сенат його голова — президент, якого призначав сам гетьман. Першим президентом Державного Сенату був Микола Василенко. Членів Державного Сенату призначав президент. Кандидати на посаду членів Державного Сенату повинні були мати вищу юридичну освіту та щонайменше 15-річний стаж роботи «в судовому відомстві» на посадах не нижче судового «слідчого чи товариша прокурора окружного суду» або «в стані присяжного адвоката» чи мати «учений ценз Магістра або Доктора» чи «лекторів юридичних наук у вищих школах». Сенатору заборонялася будь-яка інша діяльність, окрім наукової та викладацької.

Після антигетьманського повстання під проводом Директорії відновлено діяльність судових установ УНР, створених Центральною Радою.

2 січня 1919 року затвердили Закон про поновлення роботи Генерального Суду. Відповідно до цього Закону найвищий судовий орган країни отримав назву  — Найвищий суд УНР.

Після встановлення радянської влади

16 грудня 1922 року ВУЦВК (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) затвердив Положення про судоустрій УРСР, яким було створено Найвищий Суд УСРРСудова реформа в УСРР 1922 // Шемшученко Ю. С. Юридична енциклопедія — згодом Верховний Суд УРСР.

У незалежній Україні

Верховний Суд України (1991—2017) З 1991 року найвищий судовий орган України у системі судів загальної юрисдикції отримав назву Верховний Суд України.

Верховний Суд (з 2017 року) У 2016 році після прийняття Верховною Радою України змін до Конституції та нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було утворено новий Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України. Верховний Суд розпочав свою діяльність із 2017 року. Одночасно триває процес ліквідації колишнього Верховного Суду України.

В.о. Голови ВСУ В. І. Гуменюк оприлюднив листа від імені суддів Верховного Суду України, у якому висловлено незгоду з ліквідацією Суду, адже, на їхню думку, у Конституції України йдеться лише про перейменування органу, а не про його ліквідаціюВерховный Суд Украины просит созвать внеочередной съезд судей / ЮрЛіга, 08.08.2018. Пізніше цю позицію підтвердив Конституційний Суд України, зазначивши про те, що відбулася лише зміна назви органу, а не його ліквідація.

Верховний Суд у 2023 році 15 травня 2023 року Національне антикорупційне бюро України й Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали голову ВСУ Князєва при отриманні рекордного хабаря розміром $2,7 млн. Того ж дня Князєву та його спільнику адвокату повідомили про підозру. Князєв виявився найвищим за статусом чиновником України, спійманим на хабарі.

16 травня Пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Всеволода Князєва внаслідок висловлення йому недовіри. 18 травня Вища рада правосуддя дала дозвіл на тримання Князєва під вартою, а Вищий антикорупційний суд арештував його з можливістю внесення застави.

26 травня головою Верховного Суду обраний Станіслав Кравченко.

Повноваження, склад, структура

Повноваження Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд: здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанції, у порядку, встановленому процесуальним законом; здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою; надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування; а також здійснює інші повноваження, визначені закономСтаття 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм праваСтаття 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Склад У 2016 році були внесені зміни до Конституції України і прийнято новий Закон про «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими передбачалося утворення Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України (ст. 125 Конституції, ст. 17 Закону).

Новий Верховний Суд розпочав свою роботу 15 грудня 2017 року, у 100-ту річницю від дня заснування Генерального суду УНРВ Україні почав діяти новий Верховний суд / Слово і діло, 15 грудня 2017.

Відповідно до законодавства до складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше двохсот. 10 листопада 2017 року Президент України своїм Указом призначив 113 суддів до складу Верховного СудуУказ Президента України «Про призначення суддів Верховного Суду» від 10 листопада 2017 року № 357/2017, 14 грудня 2017 року — ще 2 суддів Верховного СудуУказ Президента України «Про призначення суддів Верховного Суду» від 14 грудня 2017 року № 417/2017. Таким чином, станом на 1 січня 2018 року до складу Верховного Суду було призначено 115 суддів. У липні 2018 року Вища рада правосуддя погодила кількість суддів Верховного Суду у 196 осіб, з яких: у Касаційному адміністративному суді — 56, у Касаційному господарському суді — 45, у Касаційному кримінальному суді — 42, у Касаційному цивільному суді — 53Вища рада правосуддя погодила кількість суддів у Верховному Суді — 196 штатних одиниць. У серпні 2018 року оголосили конкурс на зайняття вакантних посад суддів Верховного СудуОголошено конкурс до Верховного Суду. У травні 2019 року за результатами проведеного конкурсу було призначено 75 суддів, надалі також відбувалися призначення.

Станом на 26 лютого 2025 року у Верховному Суді працює 151 суддя.

Структура Велика Палата Верховного Суду; Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд.

Велика Палата Верховного Суду Велика Палата Верховного Суду — це постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду, який формується шляхом обрання до її складу по п'ять суддів від кожного касаційного суду у складі ВС. Голова Верховного Суду входить до складу Великої Палати за посадою. При цьому суддя, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного Суду не здійснюють правосуддя у відповідному касаційному суді. Суддя (крім Голови Верховного Суду) здійснює повноваження судді Великої Палати протягом трьох років, але не більше двох строків поспіль.

Секретар Великої палати організовує роботу Великої Палати, він обирається з числа суддів Великої Палати строком на три роки та звільняється з посади Великою Палатою шляхом таємного голосування більшістю голосів.

Секретар Великої Палати головує на її засіданнях, організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики, інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Великої Палати, а також здійснює інші повноваження, визначені закономСтаття 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Повноваження Великої Палати Верховного Суду Велика Палата Верховного Суду переглядає судові рішення в касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, а також діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; аналізує судову статистику та вивчає судову практику; здійснює узагальнення судової практики, а також здійснює інші повноваження, визначені законом.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо:

учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; касаційний суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду або ж у рішенні Великої Палати; касаційний суд дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практикиСтаття 346 Кодексу адміністративного судочинства УкраїниСтаття 302 Господарського процесуального кодексу УкраїниСтаття 434-1 Кримінального процесуального кодексу УкраїниСтаття 403 Цивільного процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду діє як суд апеляційної інстанції в адміністративних справах, розглянутих Касаційним адміністративним судом у складі ВС як судом першої інстанції, щодо законності актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Також в апеляційному порядку Велика Палата переглядає рішення Касаційного адміністративного суду у зразкових справах.

Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень за виключними обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні конкретної справи судом.

Склад Великої Палати До складу Великої Палати Верховного Суду входить 21 суддя.

Касаційні суди