Едуард Авреліанович Коверський (, Мозир — †, Петроград) — генерал від інфантерії російської імператорської армії; відомий картограф, військовий топограф і геодезист. Під його керівництвом вперше було складено карти Азійської частини та Прибалтики Російської імперії.

Життєпис Народився в м. Мозирі у дворянській родині польського походження герба «Бялиня», католицького віросповідання. Мав брата та чотирьох сестер. У ранньому віці залишився без батька. Його на виховання було віддано до Олександрівського Брестського кадетського корпусу, який закінчив він у 1853 році та переведений був в Дворянський полк. Найвищим наказом від 1855 р. отримав перше офіцерське звання прапорщика гвардії з зарахуванням в лейб-гвардії Гренадерський полк.

Для здобуття вищої військової освіти вступив до Михайлівської артилерійської академії, яку закінчив у 1857 р., і того ж року отримав чин поручника артилерії. Призначений вчителювати репетитором у 2-го кадетському корпусі.

У 1858 р. переведений до 1-ї артилерійської бригади.

У 1860 р. вступив до Миколаївської академії Генерального штабу на геодезичне відділення, яке закінчив «за другим розрядом» у 1862 році. У березні 1862 р. підписав протест проти тілесних покарань в армії (див. «Муштра»).

1863 р. він отримав звання штабс-капітана із зарахуванням його до Генерального штабу. Після закінчення академії проходив дворічну практику на Пулковській обсерваторії.

3 січня 1865 р. призначений виконавцем хронометричної експедиції в Пермській губернії. 1865 р. отримав звання капітана.

2 травня 1867 р. призначений на посаду помічника начальника Картографічного закладу Військово-топографічного відділу Головного штабу.

1869 р. отримав звання підполковника.

1872 р. за відзнаки в службі отримав військове звання полковника.

З 1876 — виконував обов'язки посади завідувача Геодезичним відділенням Військово-топографічного відділу Головного штабу. 1881 р. був призначений начальником цього відділення.

1883 р. отримав звання генерал-майора.

1894 р. призначений начальником Тріангуляції Західного прикордонного простору.

1895 р. отримав звання генерал-лейтенанта.

З 1881 р. до 1903 р. був членом Військово-вченого комітету Головного штабу.

11 січня 1904 р. призначений начальником топографічної зйомки Санкт-Петербурзької губернії та Фінляндії. Перебував на цій посаді до своєї смерті.

Звання генерала від інфантерії отримав посмертно.

Похований в селищі Івенець на цвинтарі .

Наукова діяльність У 1872—1884 роках викладав геодезію та керував літніми практичними заняттями з геодезії у Технологічному інституті; у 1880—1890 роках викладав геодезію, сферичну тригонометрію в Гірському інституті. Курси лекцій, прочитані в них, були надруковані окремим виданням і неодноразово перевидавалися.

Був членом-засновником та дійсним членом .

Брав активну участь у діяльності Імператорського Російського географічного товариства, перебуваючи дійсним членом цього товариства. Протягом багатьох років був помічником головуючого у Відділенні математики географічної «История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845—1895». — , 1896. — Ч.III. — С.993.. Неодноразово обирався членом різних комісій товариства, зокрема метеорологічного (1870) «История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845—1895». — , 1896. — Ч.I. — С.368., постійної комісії з земного магнетизму (1892) «История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845—1895». — , 1896. — Ч.III. — С.1214. і ревізійних комісій «История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845—1895». — , 1896. — Ч.II. — С.492. «История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845—1895». — , 1896. — Ч.III. — С.1007.. Неодноразово публікувався у «Записках» та «Щорічнику» Російського географічного товариства «История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845—1895». — , 1896. — Ч.III. — С.1308..

Праці «Чем располагаем мы для изучения топографии нашей территории в Азии, и какие результаты достигнуты по этой части?» (1892); «О геодезических работах и сооружении Великого Сибирского пути с картою Азиатской России и сопредельных с нею государств» (1895); «Об организации геодезической части в разных ведомствах в связи с постройкой Великого Сибирского пути» (1897); «Карта Российской Империи и сопредельных с нею государств» (1902); «Заметка к карте Российской Империи и сопредельных с нею государств с картою Европы, с.-в. части Африки и Азии» (1904); «Краткий обзор картографии России» (1904).

Нагороди 1892 р. нагороджений малою золотою медаллю Російського географічного товариства "на знак особливої ​​вдячності Ради за багаторічну діяльну участь його в працях Товариства, за шерег повідомлень і за складені ним для другого тому Щорічника Товариства звітні карти астрономічних, геодезичних і топографічних праць, зроблених в Російській імперії «Известия Императорского Русского географического общества». Том XXVIII. 1892. — , 1892. — С.104..

1896 р. отримав нагороду Російського географічного товариства «Золотий орел».

Орден Святої Анни 3-го ступеня (1867); Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (1869); Орден Святого Володимира 4-го ступеня (1871); орден св. Анни 2-го ступеня (1874); орден св. Володимира 3-го ступеня (1878); перстень із вензелевим зображенням імені імператора (1880); орден св. Станіслава 1-го ступеня (1886); орден св. Анни 1-го ступеня (1889); орден св. Володимира 2-го ступеня (1894); (1897); Орден Білого орла (6 грудня 1899 р.); Орден Святого Олександра Невського (11 червня 1905 р.), Орден Меджида III ступеня (Туреччина, 1870); Орден Лева і Сонця II ступеня із зіркою (Персія, 1870); Орден князя Данила I 3-го ступеня (Чорногорія, 1881); Орден Бухарської зірки І ступеня (Бухарський емірат, 1893); Знак, наданий зі званням офіцера народної освіти (Франція, 1902).

Примітки

Джерела

«Список чинов Корпуса военных топографов и служащих по военно-топографической части». — : Военная типография, 1910. — С.2. «Список Генерального штаба» (исправлен по 1 июня). — : Военная типография, 1914. — С.62. «Список генералам по старшинству» (составлен по 1 июля). — : Военная типография, 1906. — С.138.

Новокшанова-Соколовская З. К., «Картографические и геодезические работы в России в XIX — начале XX в.» — : Наука, 1967. — С.104, 217. Сергеев С. В., Долгов В. И., «Военные топографы русской армии». — : СиДиПресс, 2001. — С.150—151. Волков С. В., «Генералитет Российской империи»: энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. — : Центрполиграф, 2009. — Т.1. — С.663.

«Krótki zarys dziejów kościołka zbudowanego na cmentarzu katolickim w miasteczku Iwieńcu gubernji Mińskiej». — Iwieniec, 1909. — S.16. Zofia Haczewska, «Kowerski Edward» // Polski Słownik Biograficzny, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, wydawnictwo PAN, tom XIV, rok 1968—69, str.582. Steven Seegel, «Mapping Europe's Borderlands: Russian Cartography in the Age of Empire». — Chicago: University of Chicago Press, 2012. — pp.236–237. —

Посилання