Облога костелу Святого Апостола Варфоломія — це облога костелу-фортеці в місті Дрогобич, здійснена запорозькими козаками разом із місцевими русинськими (українськими) повстанцями під час Національно-визвольної війни в листопаді — грудні 1648 року.

Передумови У той момент Дрогобич був великим центром солевидобутку, копальні якого де-юре належали королю Польщі. Паралельно через Дрогобич йшов торговельний маршрут на Перемишль.

Сам Дрогобич мав потужний комплекс оборонних споруд. Довкола середмістя стояв широкий міський земляний вал, по зовнішній і внутрішній сторонах якого йшов паркан — дерев’яний частокіл, вкритий ґонтовим дашком. На валу розташовувалися три кам'яні та дерев'яні оборонні вежі. Також у місті був костел-фортеця, який мав власний вал з кількома вежами та рів, наповнений водою. У деяких джерелах згадується, що й тогочасна ратуша мала оборонну функцію.

Жовтневий напад Перший козацько-татарський напад на Дрогобиччину під час Національно-визвольної війни відбувся у жовтні 1648 року. Однак тоді козацько-татарські війська не наважилися штурмувати Дрогобич.

Склад та чисельність військ Згадується, що на момент облоги до козацьких військ долучилося 3 тисячі місцевих повстанців серед яких значну роль відіграли міщани Яць Пищимуха, Василь Ратуський, Савка Римар, Панас Римар, Ярема Білас.

Облога Відомо, що в листопаді 1648 року, на тлі чуток про наближення Богдана Хмельницького, місцеве русинське (українське) населення передмість підняло антишляхетське повстання, яке підтримали козацькі війська Богдана Хмельницького.

23 листопада 1648 року козацьке військо разом із русинськими (українськими) повстанцями обложило костел-фортецю Святого Апостола Варфоломія. Згадується, що оборонці костелу, серед яких переважно були поляки та русини (українці) римо-католицької віри, оборонялися в будівлі костелу та його дзвіниці (тоді це була одна з веж валу). Про оборону інших веж нічого не відомо.

Вже 27 листопада козацько-повстанське військо взяло штурмом будівлю костелу. Вони вибили головні ворота костелу та зчинили різанину, вбивши всіх, хто перебував усередині. Проте паралельно оборону продовжувала тримати дзвіниця, яку захисники утримували аж до грудня 1648 року.

Наслідки Запорізькі козаки разом із повстанцями зчинили погром єврейського населення Дрогобича. Вони розгромили єврейський квартал міста та спалили синагогу, розграбувавши єврейське майно. Самі ж козаки святкували в місті ще 2 тижні після закінчення облоги.

Сам костел не був зруйнований і був відновлений в 1664 році. А той вхід, яким козацько-повстанські війська увірвалися до святині, замурували.

Друге антишляхетське повстання на Дрогобиччині Однак після відходу запорізьких козаків сили шляхетських військ захопили місто, що спровокувало нове антишляхетське повстання, яке очолили міщани Тимофій Михайлович, Лесь Чучвара, Яцько Сідельник і Степанчук. Вони зібрали місцевих селян у повстанський загін та вдруге звільнили місто. Проте одразу після цього їх вибили з Дрогобича, а саме місто було піддане грабунку з боку королівських сил.

Пам'ять про взяття Костелу святого Апостола Варфоломея

Примітки