Галина Антонівна Войцик (1 липня 1927, Вільнюс — 13 серпня 2007, Вільнюс, Литва) — білоруська публіцистка, педагог, германістка, мемуаристка та перекладачка.
Біографія Галина Войцик народилася 1 липня 1927 року у Вільнюсі. Вона була дочкою білоруського журналіста Антона Войцика та Зоські Верас, білоруської письменниці. Навчалася у Вільнюській білоруській гімназії Вільнюського університету. У 1963 році закінчила аспірантуру в Інституті іноземних мов в Москві. Захистила кандидатську дисертацію. 5 років викладала в Гродненському педагогічному інституті. Потім викладала німецьку мову у Вільнюському педагогічному інституті, працювала на білоруському відділенні Вільнюського педагогічного університетуУ Вільні памерла Галіна Войцік.
Галина Войцик створила серію «Портрети Вільнюса» про відомих білоруських діячів, зокрема про свого чоловіка Лявона Луцкевича, якого вона пережила рівно на 10 роківПамерла Галіна Войцік.
Галина Войцик померла 13 серпня 2007 року у Вільнюсі. Вона похована на Літературному пагорбі Вільнюського кладовища Расу поруч зі своїм чоловіком Лявоном Луцкевичем.
Творчість Авторка праць з германістики, історичних досліджень та портретів білорусів Віленського краю «Зоська Верас» (1992), «Лявон Луцкевич» (1999), «Борис Кіт» (2001), у співавторстві зі своїм чоловіком, Л. Луцкевичем, — «Олександр Ківш» , «Аляксандар Власов», «Янка Шутович», «Петро Сергійович» (усі 2000), «Костянтин Галковський», «Мар'ян Пецюкевич» (обидва 2001), «Адам Станкевич», «Антон Антонович» (обидва 2002).
Вона переклала з литовської на білоруську мову есеї «За словами Вілії» Ч. Кудаби (1992) та «Вчимося жити» А. Жемайтіце (1988)Вянок памяці: Галіна Войцік. Вона також перекладала окремі твори (статті) свого чоловіка Лявона Луцкевича з білоруської на литовську.
Галина Войцик написала мемуари про своє життя та життя білорусів у Вільнюсі, які були опубліковані в газетах «Наша Ніва» та «Рунь»Галіна Войцік: "Ня ведаю, што будзе з архівамі Зоські Верас".
Твори «Зоська Верас» (1992) «Лявон Луцкевич» (1999) «Олександр-Ківш» (2000) «Олександр Власов» (2000) «Янка Шутович» (2000) «Петро Сергійович» (2000) «Борис Кіт» (2001) «Костянтин Галковський» (2001) «Мар'ян Пецюкевич» (2001) «Адам Станкевич» (2002) «Антон Антонович» (2002)
Примітки