«У Радянському Союзі жили тихо, не поспішаючи, без метушні» () — серія інтернет-мемів про СРСР, що набула в російськомовному інтернеті особливої популярности у квітні 2026 року на платформі TikTok. «Радянський брейнрот» виник як пародія на ШІ-ролики в антуражі радянської документалістики 1970-х років, які спекулювали на ностальгії за СРСР і стали популярними на початку 2026 року. У роликах представлено абсурдистські й гротескні сюжети, що торкаються різних прикмет радянської епохи та радянського побуту й супроводжуються закадровим дикторським текстом, який часто містить каламбури або скоромовки. У цих роликах часто присутня «черемша» — кролик-лев, який виконує роль універсального помічника.

Історія Ще до початку тренду серед людей старшого покоління, які застали життя в СРСР, почали набирати популярність ностальгійні повчальні ролики. У жовтні 2025 року на платформі YouTube було опубліковано ШІ-ролик про те, як у СРСР робили біляші, який зібрав майже 5 мільйонів переглядів. Ролик високо оцінили користувачі, які ностальгували за минулим, окремо відзначивши закадровий голос, стилізований під радянського диктора. На той момент помітно поліпшилася якість генерації ШІ-відео, що давало змогу створювати значно натурніші й детальніші сцени. На початку 2026 року вийшло багато роликів-наслідувань. Найпопулярнішим YouTube-каналом, що спеціалізувався на випуску ностальгійних роликів, став «Иван Андреевич», який за короткий час набрав підписників на YouTube і підписників на платформі TikTok. У цих відео був присутній головний герой — Іван Андрійович, простий радянський заводський робітник, а короткі сюжети розповідали про різні аспекти життя в СРСР: від приготування страв до, наприклад, одержання квартири. Інший популярний канал у TikTok, який випускав аналогічний контент, — Soviet Life Stories.

«Радянські» ролики спекулювали на ностальгії за СРСР, подаючи радянську епоху суто в позитивному світлі, навіть її негативні явища, як-от товарний дефіцит. Ролики про СРСР часто супроводжувалися іншими клішованими фразами на кшталт «із м’якою впевненістю», «з теплою тишею всередині», «майже нечутно», «з легкою усмішкою», «неначе вперше, з тихою радістю» та іншими висловами, вочевидь вигаданими ШІ. Фраза «тихо, не поспішаючи, без метушні» стала загальною назвою й прикладом того, як ШІ під час написання тексту схильний зловживати синонімами та тавтологіями. Самі ролики виходили доволі шаблонними, і їх почали висміювати.

В інтернеті почали з’являтися ролики-пародії. У російськомовному сегменті TikTok такі відео почали збирати мільйони переглядів. З часом сюжети радянського брейнроту ставали дедалі гротескнішими й абсурднішими; пізніше в них почали з’являтися персонажі, найпопулярнішим із яких став Черемша, який уже тоді існував як окремий інтернет-мем. Сам персонаж «черемші», або ще тоді безіменне зображення кролика-лева, з’явився ще 2020 року й був опублікований авторами проєкту Les Créatonautes із Франції, які створюють ілюстрації з фантастичними гібридами тварин. 2025 року в російськомовному інтернеті завірусилося чорно-біле зображення з підписом «черемша», яке стало локальним інтернет-мемом, символом абсурду та постіронії. Насправді ж черемша — це рослина з часниковим ароматом. Слово «черемша» добре римувалося з фразами із радянського брейнроту на кшталт: «Робили все тихо, не поспішаючи. Черемша» (), — тому він швидко став центральним персонажем у подібних роликах.

Опис

«Радянський брейнрот» спочатку почали створювати як пародію на ролики, що спекулювали на ностальгії за СРСР й набули особливої популярности на початку 2026 року. Зазвичай це згенеровані штучним інтелектом відео тривалістю 1–2 хвилини, стилізовані під радянські документальні фільми початку 1970-х років. У роликах показано псевдорадянський ШІ-всесвіт, сюрреалістичний і абсурдистський сюжет із динамічним відеорядом, наприклад про те, як радянські громадяни купалися в ядерних реакторах, харчувалися шифером, гуталіном, «пили сірчану кислоту з гранованих склянок» тощо. Ролики часто торкалися теми нібито дефіцитних, але життєво необхідних для радянських громадян товарів — скловати, шлакоблоків або збагаченого урану. Скловата часто фігурує в подібних роликах: її використовують як туалетний папір, ковдру, делікатес тощо. Із бетонітів будують усі радянські будинки, використовують їх замість подушки й вирощують у колгоспах. Ролики подають це так, ніби радянські люди жили вкрай нужденно, у занедбаних квартирах. Наприкінці квітня 2026 року головним сюжетним елементом став Черемша, який рятував країну та громадян в умовах дефіциту.

Усі подібні відеоролики супроводжуються треком «Сны Татьяны» Олексія Рибникова з радянського фільму «Йшов собака по роялю» 1978 року та м’яким закадровим голосом у стилі радянського диктора документального кіно. Монолог починається фразою «У Радянському Союзі…» й продовжується клішованими висловами на кшталт «усе робили тихо, не поспішаючи, без зайвої метушні» або перетворенням фраз на каламбури, наприклад: «У Радянському Союзі робили це тихо, не поспішаючи, не дихаючи, ні шиша. Чотири олівці, не дзижчачи, ні гроша, черемша, не тужачи…» (). Супровідний текст висміює типові ностальгійні штампи покоління, яке застало життя в СРСР, на кшталт «Раніше було краще».

Персонажі Черемша — кролик-лев і центральний образ «радянського брейнроту». З’явився 1962 року в НДІ «Інститут перспективного утеплення», коли вчені проводили експерименти зі скловатою й допустили вибух у лабораторії. У роликах черемша за «радянських часів» нібито був національним символом і виконував роль універсального помічника в умовах дефіциту, наприклад його могли носити як шапку; він міг бути суддею, жити в кожній квартирі, обігріваючи її, замінювати ліфт, транспортний засіб, матеріали для утеплення стін, літати в космос, заміняти собою весь СРСР тощо. 1967 року став генсеком, оскільки попередній генсек «пішов по гриби до лісу й не повернувся». Зник 1991 року. Брдищ — собака з тілом риби, може боротися з Черемшею за володіння територією, але й мирно співіснувати з ним. Як і черемша, може допомагати або контролювати життя радянських громадян. Був важливою політичною постаттю у 1930-х роках і заборонив голод, назвавши це дрібнобуржуазною слабкістю. Сьомга — кролик із тигровим забарвленням. У різних роликах мирно співіснує з черемшею або виступає її ворогом. Сьомга жила в батареях, обігріваючи квартири радянських громадян, і була преміальним аналогом черемші в людей «зі зв’язками». Петрович — персонаж-людина, який з’являється або згадується в роликах, радянський слюсар у засмальцьованій спецодежі, збірний образ «справжнього радянського мужика», любить дивитися телевізор, може полагодити ядерний реактор гайковим ключем.

Сприйняття Редакція РБК та представники телеканалу назвали меми з черемшею головним культурним російським інтернет-феноменом 2026 року. Каріна Халікова, редакторка інтернет-порталу «Газета.Ru», назвала меми про СРСР характерним прикладом брейнроту, що завірусився завдяки алгоритмам TikTok, цілком безсенсового, але веселого, провівши очевидні аналогії з італійським брейнротом, який завірусився 2024 року завдяки ШІ-зображенням і відео. Діана Габітова з журналу «Афиша» назвала радянський брейнрот «репрезентацією репрезентації», відображенням медійного образу. Редакція газети «Metro Москва» побачила в радянському брейнроті виразну аналогію з «Алісою у Дивокраї»: обидва ці явища виникли як пародії на «моралізаторство»; «Аліса» — на зразкові дитячі вірші вікторіанської епохи, ролики про Черемшу — на ностальгійні ролики, які батьки надсилають своїм дітям.

Редакція сайту «Мел» назвала ролики про СРСР і Черемшу незвичним феноменом з огляду на те, що в сучасній Росії радянську епоху висміювати не заведено, натомість її романтизують і звеличують. У радянському брейнроті чітко простежується інтелектуальний гумор порівняно, наприклад, із ШІ-роликами про любовні пригоди людей-фруктів; у ньому є «відсилання до Балабанова, Салтикова-Щедріна й пародії на колективного Костянтина Паустовського». Редакція назвала ролики про СРСР сучасною інтерпретацією фрази «Радянський Союз — батьківщина слонів», яка свого часу висміювала спроби радянської преси приписати СРСР наукові досягнення інших країн. Крім того, у сюжетах роликів редакція побачила аналогію з романом Тетяни Толстої «Кись». Редакція білоруського журналу «Наша Ніва» назвала радянський брейнрот іронічною реакцією російських і білоруських школярів на те, що пропаганда намагається нав’язати їм уявлення про СРСР як про «райське й казкове місце». Аналогічно редакція Chita.ru назвала ролики способом «поіронізувати над розповідями старших, які застали СРСР».

Культурологиня та старша викладачка кафедри СОСТ Альона Овчинникова вважає, що радянський брейнрот народжений «із незнання, необізнаности, обмеженого словникового запасу», зі «спотвореного сприйняття розповідей старшого покоління та їхньої ностальгії. Це потяг до того, чого вже неможливо пережити безпосередньо». Дитяча педагогиня-психологиня гімназії № 146 Олена Хадикіна зауважила, що абсурдистський сюжет у подібних роликах віддзеркалює ставлення молодого пострадянського покоління до СРСР і радянської естетики як до певного «міфологізованого простору» та спробу осмислити «чужий для них побут СРСР».

Реакція на ролики в інтернеті серед старшого покоління була неоднозначною. Частина літніх користувачів не зрозуміла їхнього жартівливого посилання й намагалася в коментарях довести, що подібного в реальному СРСР не було, отримуючи натомість жартівливі відповіді з доказами протилежного. Деякі інтернет-користувачі обурилися змістом роликів, які перетворюють епоху минулого на гіпертрофовану сконструйовану реальність, де несправедливо перебільшено роль товарного дефіциту.

Примітки