Вибори до Європейського парламенту 1999 року — європейські вибори всіх 626 депутатів Європейського парламенту, що відбулися у 15 державах-членах Європейського Союзу 10, 11 та 13 червня 1999 року. Явка виборців була загалом низькою, за винятком Бельгії та Люксембургу, де голосування є обов'язковим і де того ж дня проходили національні вибори. Це були перші вибори, на яких Австрія, Фінляндія та Швеція голосували разом з іншими державами-членами, оскільки після приєднання у 1995 році вони обирали своїх депутатів окремо. Наступні вибори відбулися у 2004 році.
Остаточні результати Вибори до Європейського парламенту 1999 — Остаточні результати станом на 20 липня 1999ГрупаОписГоловаЄвродепутати EPP-EDКонсерватори та християнські демократиГанс-Герт Петтерінг233 PESСоціал-демократиЕнріке Барон Креспо180 ELDRЛіберали та ліберал-демократиПет Кокс50 G–EFAЗелені та регіоналістиГейді Гаутала48 EUL–NGLКомуністи та крайні ліві42 UENНаціонал-консерватори31 EDD Євроскептики16 TGIЗмішані18 NIНезалежні депутати та ультраправінемає8Усього: 626Джерела:
Результати за країнами Національні результати станом на 13 червня 1999 року:
ФракціяКраїнаEPP-EDPESELDRGreens-ALEGUE-NGLUENEDDNIРазомАвстрія7 ÖVP 30,7%7 SPÖ 31,7%2 GRÜNEN 9,3%5 FPÖ 23,4%21Бельгія3 CVP 13,5% 1 PSC 5,2% 1 0,1%3 PS 9,7% 2 SP 8,8%3 VLD 13,6% 2 PRL 10,2%1 FDF3 ECOLO 8,6% 2 AGALEV 7,5% 2 VU 7,6%2 VB 9,4%25Данія 1 KF 8,5% 3 S 16,5% 5 V 23,4% 1 B 9,1% 1 SF 7,1% 1 DF 5,8% 3 16,1% 1 7,3% 16Фінляндія4 KOK 25,3% 1 SKL 2,4%3 SDP 17,9%4 KESK 21,3% 1 SF 6,8%2 Vihr. 13,4%1 Vasem. 9,1%15Франція12 RPR 12,8% 9 UDF 9,3%22 PS 22,0%9 Verts 9,7%6 PCF 6,8% 5 LO-LCR 5,2%13 RPF 13,1%6 CPNT 6,8%5 FN 5,7%87Німеччина43 CDU 39,3%10 CSU 9,4%33 SPD 30,7%7 Greens 6,4%6 PDS 5,8%99Греція9 ND 36,0%9 ПАСОК 32,9%3 KKE 8,7% 2 DIKKI 6,9% 2 Synaspismos 5,2%25Ірландія4 FG 24,6% 1 Незал.1 Lab 8,7%1 Незал.2 GP 6,7%6 FF 38,6%15Італія22 FI 25,2% 4 PPI 4,53% 2 CCD 2,6% 2 CDU 2,2% 1 UDEUR 1,6% 1 PP 0,8% 1 RI 1,1% 1 SVP 0,5%15 DS 17,4% 2 SDI 2,2%6 DEM 7,7% 1 PRI 0,5%2 FdV 1,8%4 PRC 4,3% 2 PdCI 2,0%9 AN–PS 10,3%7 LB 8,5% 4 LN 4,5% 1 FT 1,6%87Люксембург2 CSV 31,7%2 LSAP 23,6%1 DP 20,5%1 Gréng 10,7%6Нідерланди9 CDA 26,9%6 PvdA 20,1%6 VVD 19,7% 2 D66 5,8%4 GL 11,9%1 SP 5,0%3 SGP-GPV-RPF 8,7%31Португалія9 PSD 32,14%12 PS 44,55%2 CDU (PCP) 10,7%2 PP 8,4%25Іспанія27 PP 40,4% 1 CiU (UDC)24 PSOE 35,9%2 CiU (CDC) 1 CE: CC1 CN (EA) 1 CN (PNV) 1 CE (PA) 1 BNG 1,7%4 IU 5,9%1 EH 1,5%63Швеція 5 M 20,8% 2 KD 7,6% 6 S 26,0% 3 FP 13,8% 1 C 6,0% 2 MP 9,5% 3 V 15,8% 22Велика Британія 36 CON 33,5% 1 UUP 1,1% 29 LAB 26,3% 1 SDLP 1,8% 10 LD 11,9% 2 GPEW 5,9%2 SNP 2,5% 2 PC 1,7% 3 UKIP 6,5%1 DUP 1,8%87Разом233180504842311626626ФракціяPPEPSEELDRGreens-ALEGUE-NGLUENEDDNI
Результати за фракціями Комуністи/Крайні ліві Фракція EUL/NGL отримала одне додаткове місце на виборах і сім під час подальшого перегрупування, збільшивши загальну кількість мандатів з 34 до 42.
Соціал-демократи Фракція PES виступила невдало, втративши 34 місця на виборах і перейшовши на позицію другої за величиною групи.
Ліберали/Ліберал-демократи Фракція ELDR показала помірний результат, отримавши одне додаткове місце на виборах і сім під час перегрупування, досягнувши загалом 50 місць і зберігши своє місце як третя за величиною група. Європейському радикальному альянсу (ERA) пощастило менше: фракція значно здала позиції, втративши вісім зі свого 21 мандата під час виборів.
Консерватори/Християнські демократи Група EPP виступила успішно, здобувши 23 мандати на виборах і дев'ять під час перегрупування, отримавши загалом 233 місця та випередивши лівих, щоб стати найбільшою фракцією. Аби задовольнити дедалі більше євроскептично налаштованих британських консерваторів, фракція була перейменована на «EPP-ED» у новому скликанні Парламенту, частково відроджуючи назву колишньої групи Європейських демократів, яка злиласяhttp://66.249.91.104/translate_c?hl=en&u=http://www.europe-politique.eu/democrates-europeens.htm з EPP у 1992 році.
Націонал-консерватори Група «Союз за Європу» (UFE) втратила позиції під час виборів, позбувшись 17 мандатів. Фракція розкололасяhttp://66.249.91.104/translate_c?hl=en&u=http://www.europe-politique.eu/rassemblement-des-democrates-europeens.htm під час перегрупування: ірландська Фіанна Файл та португальська CDS/PP утворили нову групу під назвою «Союз за Європу націй» (UEN). UEN розпочала роботу у П'ятому скликанні Парламенту з 31 євродепутатом.
Ультраправі націоналісти Жодної відверто ультраправої групи як такої не існувало ні безпосередньо перед виборами, ні після них. Усі ультраправі євродепутати, які були обрані, засідали як незалежні (див. нижче).
Зелені/Регіоналісти Фракція зелених зміцнила свої позиції, отримавши 11 додаткових мандатів на виборах, що забезпечило їй 38 євродепутатів. Члени Європейського вільного альянсу (EFA) з ERA об'єдналися з Фракцією зелених, утворившиhttp://66.249.91.104/translate_c?hl=en&u=http://www.europe-politique.eu/groupe-arc-en-ciel.htm групу Greens/EFA, яка розпочала П'яте скликання Парламенту з 48 євродепутатами.
Євроскептики Група I-EN зберегла позиції, здобувши шість нових членів на виборах, але втративши п'ять під час перегрупування, внаслідок чого у ній залишилося 16 депутатів. У новому скликанні Парламенту група була перейменованаhttp://66.249.91.104/translate_c?hl=en&u=http://www.europe-politique.eu/groupe-independance-democratie.htm на «Європа демократій та розбіжностей» (EDD).
Незалежні Незалежні депутати (Non-Inscrits) виступили невдало, втративши 20 євродепутатів на виборах. Різнорідні члени (двоє від Бельгії, п'ятеро від Франції та одинадцять від Італії) спробували отримати фракційні привілеї, створивши групу під назвою «Технічна група незалежних депутатів» (повна назва «Група для технічної координації груп і захисту незалежних депутатів», скорочено TGI або TDI). Спочатку ця спроба була успішною, і групі дозволили розпочати роботу в П'ятому Парламенті до юридичної перевірки її статусу. У вересні Комітет з конституційних справ ухвалив, що група не мала єдиної позиції («політичної спорідненості», яка є основою для формування фракції), і її було розпущено — це єдина група, яку коли-небудь розпускали примусово. Члени TGI повернулися до числа незалежних депутатів, збільшивши їхню кількість до 27.
Див. також Список депутатів Європейського парламенту (1999—2004)
Статистика Вибори до Європейського парламенту 1999 — СтатистикаРегіонЄвропейський Союз (ЄС-15)ДжерелаДати Четвер 10 червня: Нідерланди, Велика Британія, Данія П'ятниця 11 червня: Ірландія Неділя 13 червня: Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Португалія, Іспанія, ШвеціяМісця626Кандидатипонад 10 000Виборці288 мільйонівЯвка49,8%ПопередніВибори до Європейського парламенту 1994н/дНаступніВибори до Європейського парламенту 2004н/дВиборча системаУсюди пропорційна. Преференційне голосування дозволено? Так, через відкриті списки: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Італія, Люксембург (з панашуванням), Нідерланди, Швеція. Так, через систему єдиного перехідного голосу (STV): Ірландія, Велика Британія (лише Північна Ірландія) Ні: решта Виборчий бар'єр? 5%: Франція, Німеччина 4%: Австрія, Швеція 3%: Греція немає: рештаРозподіл місць Метод Сент-Лагю: Швеція Метод STV: Ірландія, Велика Британія (лише Північна Ірландія) Метод Гара-Німейєра: Німеччина Пропорційно: Греція* Метод найбільших залишків: Італія Метод д'Ондта: решта Межі виборчих округів Держава-член поділена на кілька виборчих округів: Бельгія (3), Ірландія (4), Італія (5), Велика Британія (12) Змішана система: Німеччина (списки кандидатів на рівні земель або на національному рівні), Фінляндія (списки кандидатів на рівні виборчих округів або на національному рівні) Держава-член як єдиний виборчий округ: рештаМінімальний вік для голосування18 Вибори до Європейського парламенту 1999 — Хронологія змінЧетвертий парламентВибори 1999 Перегрупування П'ятий парламентГрупиДовиборчий склад5 травняЗмінаРезультати13 червняЗмінаРезультати20 липняНовігрупиПершасесія20 липняРозпускTGI13 вересняНовігрупиНовасесія13 вересня EPP 201 +23 224 +9 233 EPP-ED 233 +0 EPP-ED 233 PES 214 -34 180 +0 180 PES 180 +0 PES 180 ELDR 42 +1 43 +7 50 ELDR 50 +0 ELDR 50 ERA 21 -8 13 -348 G/EFA48 +0 G/EFA48 G 27 +11 38 EUL-NGL 34 +1 35 +7 42 EUL-NGL 42 +0 EUL-NGL 42 I-EN 15 +6 21 -5 16 EDD 16 +0 EDD 16 NI 38 -20 18 -10 8 NI 8 +19 NI 27 Інші 0 +37 37 -19 18 TGI 18 -18 UFE 34 -17 17 +14 31 UEN 31 -1 UEN 30Разом 626 0 626 0 626Разом 626 0Разом 626Джерела: Вибори до Європейського парламенту 1999 — Делегації станом на 20 липня 1999ГрупаОписДеталі%Євродепутати EPP-EDКонсерватори та християнські демократиНімеччина 53, Бельгія 5, Данія 1, Франція 21, Ірландія 5, Італія 34, Люксембург 2, Нідерланди 9, Велика Британія 37, Греція 9, Іспанія 29, Португалія 9, Австрія 7, Фінляндія 5, Швеція 537%233 PESСоціал-демократиНімеччина 33, Бельгія 5, Данія 3, Франція 22, Ірландія 1, Італія 17, Люксембург 2, Нідерланди 6, Велика Британія 30, Греція 9, Іспанія 24, Португалія 12, Австрія 7, Фінляндія 3, Швеція 629%180 ELDRЛіберали та ліберал-демократиБельгія 5, Данія 6, Ірландія 1, Італія 7, Люксембург 1, Нідерланди 8, Велика Британія 10, Іспанія 3, Фінляндія 5, Швеція 48%50 G/EFAЗелені та регіоналістиНімеччина 7, Бельгія 7, Франція 9, Ірландія 2, Італія 2, Люксембург 1, Нідерланди 4, Велика Британія 6, Іспанія 4, Австрія 2, Фінляндія 2, Швеція 28%48 EUL/NGLЛіві політичні групиНімеччина 6, Данія 1, Франція 11, Італія 6, Нідерланди 1, Греція 7, Іспанія 4, Португалія 2, Фінляндія 1, Швеція 37%42 UENНаціонал-консерваториДанія 1, Франція 13, Ірландія 6, Італія 9, Португалія 25%31 NI та TGIНезалежні депутатиБельгія 2, Франція 5, Італія 12, Велика Британія 1, Іспанія 1, Австрія 54%26 (18+8) EDDЄвроскептикиДанія 4, Франція 6, Нідерланди 3, Велика Британія 33%16Джерела: 100%626
Примітки
Посилання Дослідження європейських виборів www.europeanelectionstudies.net Склад парламенту станом на січень 1999 (включає червень 1994) Склад парламенту станом на 4 травня 1999 (остання сесія Четвертого Парламенту): джерело 1 Склад парламенту станом на 4 травня 1999 (остання сесія Четвертого Парламенту): джерело 2 Результати виборів станом на 13 червня 1999, перед перегрупуванням Новообраний парламент станом на 20 липня 1999 (перша сесія П'ятого Парламенту. Включає TGI/TDI) Новообраний парламент станом на 13 вересня 1999 (після примусового розпуску TGI)