Варзейські ліси Монте-Алегре (ідентифікатор WWF: NT0141) — неотропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Бразильській Амазонії.

Географія Екорегіон варзейських лісів Монте-Алегре охоплює сезонно затоплювані заплави річок, розташовані в центральній частині Амазонської низовини, на території бразильських штатів Амазонас, Пара, Рорайма та Рондонія. Зокрема, він включає заплави в центральній та нижній течії Амазонки, заплави Мадейри, найбільшої правої притоки Амазонки, заплави в нижній течії Пурусу, а також деякі інші ізольовані ділянки заплав. Найпівденніша ділянка екорегіону розташована в заплаві річки Маморе поблизу кордону з Болівією. Західною межею екорегіону є велика заплавна ділянка, розташована в місці впадіння Пурусу в Амазонку, приблизно на 300 км на південний схід від міста Манаус, а східною межею — місце впадіння в Амазонку річки Тапажос.

Річки Амазонка, Пурус та Мадейра, заплави яких є частиною цього екорегіону, вважаються . У каламутних водах цих річок є багато завислих твердих органічних та неорганічних речовин, які переносяться потужною течією з Анд у Атлантичний океан. Щороку внаслідок сильних сезонних дощів, які випадають на території басейну Амазонки, ці річки розливаються та виходять з берегів, затоплюючи заплави. Висота затоплення може становити від 6 до 12 м, а тривалість — до 8 місяців. Багаті на поживні речовини алювіальні відклади, які накопичуються з заплавах, роблять їх більш родючими, ніж навколишні території, на яких переважають незатоплювані ліси терра-фірме.

Висота заплав регіону коливається від 80 м над рівнем моря в гирлі Мадейри до 15 м над рівнем моря в гирлі Тапажосу. Їх основу складають голоценові алювіальні та флювіальні відклади віком менше 10 000 років. Як геоморфологія, так і біогеографія регіону залежать від дуже активної флювіальної динаміки. Річки регіону постійно змінюють своє русло, утворюючи численні стариці, дамби, меандрові заплави, піщані мілини та острови.

На північ від екорегіону поширені вологі ліси Уатуми і Тромбетасу та вологі ліси Жапури, Солімойнсу і Негру, а на південь — вологі ліси Пурусу і Мадейри та вологі ліси Мадейри і Тапажосу. В заплавах у верхній течії Амазонки та Пурусу, на захід від екорегіону, поширені варзейські ліси Пурусу, а в заплавах у нижній течії Амазонки, на схід від екорегіону, — варзейські ліси Гурупи.

Клімат В межах екорегіону переважає екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середньомісячні температури в регіоні коливаються від 23 °C до 32 °C, а середньорічна температура становить 28 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 2000 мм на сході до понад 2500 мм на заході.

Флора Рослинний покрив екорегіону представлений різними типами варзейських лісів, які регулярно затоплюються водою. Їхнє структурне та видове різноманіття спричинене неоднорідністю місцевих ландшафтів. На відміну від верхів'їв Амазонки, де межа меж варзейськими лісами та незатоплюваними лісами терра-фірме відносно нечітка, в центральній течії Амазонки екологічна різниця між цими типами лісів є дуже вираженою. Варзейські ліси виконують важливі екологічні функції: вони захоплюють поживні речовини, стабілізують ґрунти в затоплюваних районах та підтримують великі популяції різноманітних прісноводних риб та водних ссавців.

Основними рослинними угрупованнями регіону є сезонно затоплювані вічнозелені вологі тропічні ліси. Як правило, їхня флора менш різноманітна, ніж флора навколишніх лісів терра-фірме. Хоча багато видів дерев зустрічаються в обох типах лісів, деякі види, поширені у варзейських лісах, зокрема (Virola surinamensis), (Calycophyllum spruceanum) та пальми асаї (Euterpe oleracea), як правило, обмежені водно-болотними угіддями. Лісовий намет у варзейських лісах зазвичай розташований на висоті 25 м над землею, нижче, ніж у лісах терра-фірме. В середньому ярусі часто присутні пальми — а в густому підліску — великолистяні трав'янисті рослини з родин Імбирні (Zingiberaceae), Марантові (Marantaceae) та Геліконієві (Heliconiaceae). М'ясисті плоди деяких дерев, таких як жовті момбіни (Spondias mombin), (Mouriri guianensis), (Vitex cymosa), а також економічно цінні (Astrocaryum jauari) та (Mauritia flexuosa), забезпечують їжею різноманітних плодоїдних приматів та кажанів, а також риб, які запливають у ліси під час повеней.

У найнижчих частинах заплав, навколо старичних озер, поширені відкриті затоплювані луки, відомі як канарана. На цих луках переважають високі трави, зокрема різні види плоскухи (Echinochloa spp.) та (Hymenachne spp.), а уздовж річкових берегів — зарості (Gynerium sagittatum), (Paspalum repens) та (Echinochloa polystachya). Далі від річок поширені невисокі чагарники (Coccoloba ovata), (Eugenia inundata), (Ruprechtia tenuiflora) та (Symmeria paniculata). Трохи вище поширені ліси, у яких переважають (Acosmium nitens), (Buchenavia macrophylla), (Cecropia latiloba), (Crateva tapia), (Machaerium leiophyllum), (Macrolobium angustifolium), (Piranhea trifoliata), (Handroanthus barbatus) та (Pseudobombax munguba). У лісах, поширених в найвищих частинах заплав, які все ще затоплюються водою під час повеней, зустрічаються бразильські калікофіллуми (Calycophyllum spruceanum), бавовняні дерева (Ceiba pentandra), динамітні дерева (Hura crepitans), гвіанські гарматні дерева (Couroupita guianensis), трилистні піраньї (Piranhea trifoliata), суринамські віроли (Virola surinamensis), (Genipa americana), бразильські гевеї (Hevea brasiliensis), (Lecointea amazonica), панамські стеркулії (Sterculia apetala) та бразильські бакупарі (Garcinia gardneriana).

Фауна У заплавних лісах Центральної Амазонії зустрічається 200 видів ссавців. Серед великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити південноамериканського тапіра (Tapirus terrestris), звичайного пекарі (Tayassu pecari), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), американську мазаму (Mazama americana), амазонійську мазаму (Mazama nemorivaga), (Ateles chamek), гігантську видру (Pteronura brasiliensis), велику капібару (Hydrochoeris hydrochaeris), бурогорлого лінивця (Bradypus variegatus), (Choloepus didactylus), пуму (Puma concolor) та ягуара (Panthera onca), а серед менших ссавців — (Pithecia irrorata), (Sapajus apella), (Leontocebus fuscicollis), (Saimiri ustus), оцелота (Leopardus pardalis), маргая (Leopardus wiedii), чагарникового пса (Speothos venaticus), коротковухого пса (Atelocynus microtis), амазонську носуху (Nasua nasua), неотропічну видру (Lontra longicaudis), ракуна-крабоїда (Procyon cancrivorus), низинну паку (Cuniculus paca), водяного опосума (Chironectes minimus) та американського тамандуа (Tamandua tetradactyla). У водах Амазонки зустрічаються амазонські річкові дельфіни (Inia geoffrensis), прісноводні дельфіни тукуші (Sotalia fluviatilis) та амазонські ламантини (Trichechus inunguis), а також великі плазуни, зокрема чорні каймани (Melanosuchus niger), крокодилові каймани (Caiman crocodilus) та зелені анаконди (Eunectes murinus).

Майже ендемічними представниками екорегіону є (Alouatta nigerrima), (Pithecia albicans), (Pithecia chrysocephala), (Chiropotes albinasus), сакі Міттермаєра (Pithecia mittermeieri), сакі Піссінанті (Pithecia pissinattii), (Plecturocebus baptista), (Mico chrysoleucos), пухнастохвості колючі щетинці (Lonchothrix emiliae), велетенські торомиші (Toromys grandis) та чорні карликові коенду (Coendou nycthemera).

Орнітофауна екорегіону нараховує 681 вид птахів. Серед птахів, поширених у варзейських лісах регіону, слід відзначити сірого татаупу (Crypturellus cinereus), коста-риканського голуба (Patagioenas subvinacea), буроголового колібрі-лісовичка (Thalurania furcata), зеленогорлого колібрі-манго (Anthracothorax viridigula), амазонійську сплюшку (Megascops watsonii), темну сову (Asio stygius), короткохвостого папугу (Graydidascalus brachyurus), бразильського папугу (Touit purpuratus), рудоголового папугу-білочеревця (Pionites leucogaster), сірого кадука (Myrmotherula assimilis), чагарникового кадука (Myrmotherula multostriata), білочеревого гормігуеро (Myrmoborus lugubris), сірочеревого сорокуша (Thamnophilus nigrocinereus), амазонійського сорокуша (Thamnophilus amazonicus), чорного сорокуша-малюка (Sakesphorus luctuosus), північну мурав'янку-струмовика (Hypocnemoides melanopogon), дереволаза-долотодзьоба (Glyphorynchus spirurus), середнього дереволаза-серподзьоба (Campylorhamphus trochilirostris), каштанового кокоа (Dendroplex kienerii), світлощоку курутію (Cranioleuca vulpecula), суринамського тиранця (Myiopagis flavivertex), амазонійського аду (Knipolegus poecilocercus), буроголову інезію (Inezia subflava), амазонійського поплітника (Cantorchilus leucotis), темнощокого поплітника (Pheugopedius coraya), жовтоплечого трупіала (Icterus cayanensis), мангрового тамаруго (Conirostrum bicolor) та маскового цукриста (Dacnis lineata).

У водно-болотних угіддях зустрічається багато водоплавних та коловодних птахів. Майже ендемічними представниками екорегіону є тапажоські таязури (Neomorphus squamiger), чорнолобі добаші (Picumnus fuscus), бурі добаші (Picumnus varzeae), руді лінивки-коротуни (Nonnula amaurocephala), бразильські амазони (Amazona kawalli), (Amazona diadema), гологолові каїки (Pyrilia aurantiocephala), грифові каїки (Pyrilia vulturina), річкові кадуки (Myrmotherula klagesi), білощокі окуляреки (Rhegmatorhina hoffmannsi), паранські мурав'янки-прудкокрили (Hypocnemis striata), тапажоські торорої (Myrmothera subcanescens), сіроголові мухолови (Poecilotriccus senex), (Cyanocorax hafferi), бразильські курутії (Cranioleuca muelleri) та амазонійські тамаруго (Conirostrum margaritae).

Збереження Основними загрозами для збереження природи регіону є розвиток сільського господарства, зокрема скотарства, а також рибальство та вибіркова вирубка лісів, яка призвела до майже повного зникнення цінних порід дерев. Фермери вирубують та спалюють великі ділянки заплавних лісів, перетворюючи їх на пасовища. Особливо активно людське втручання відбувається поблизу міських центрів, таких як Манаус, , та Обідус.

Оцінка 2017 року показала, що 15 305 км², або 23 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають .

Примітки

Посилання «Monte Alegre várzea». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Monte Alegre Várzea» — One Earth.