Петро́ Петро́вич Руза́він (нар. 5 червня 1991, Москва) — російський журналіст, подкастер і військовослужбовець Національної гвардії України. Працював на телеканалі «Дождь», у виданнях «Проєкт» і «Медіазона»; після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну був одним із небагатьох російських журналістів, які і далі працювали в Україні.

2024 року Рузавін вступив до українських сил оборони; за даними Meduza, служить у бригаді Національної гвардії «Хартія» у підрозділі, що займається запуском дронів.

Життєпис

Рузавін народився в Москві. 2008 року вступив на факультет журналістики МДУ. 2010 року почав працювати на телеканалі «Дождь», де був кореспондентом, а пізніше — продюсером інформаційної служби.

У серпні 2017 року одружився з українською журналісткою Наталією Гуменюк.

Журналістська діяльність

«Дождь»

На початку 2010-х років Рузавін працював кореспондентом телеканалу «Дождь». 2013 року канал опублікував його відеоколонку-подорож із Дагестану.

19 травня 2014 року Рузавіна, який тоді працював кореспондентом «Дождя», затримали в Сімферополі представники так званої «кримської самооборони». Згідно з доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини, до нього застосували насильство, а його обладнання було пошкоджене.

«Медіазона», подкасти й репортажі

2019 року Рузавін став автором першого подкасту «Медіазони» — «Голос зони», присвяченого підпільному реп-гурту Є.П.К.Т., учасники якого перебували в колонії суворого режиму. 2020 року Meduza внесла другий сезон «Голосу зони» до спеціальної номінації «найкращий подкаст» у добірці «Ризький бальзам — 2020».

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Рузавін перебував у Києві та продовжував працювати журналістом з України. 2022 роек він готував для «Медіазони» репортажі з українських міст, зокрема зі звільнених міст Харківської області.

У 2023 році Рузавін був стипендіатом віденського Інституту гуманітарних досліджень; його проєкт був присвячений інтерв’ю з російськими військовополоненими в Україні.

Премія «Редколегія»

У вересні 2022 року репортаж Рузавіна «Куп’янський рай. Репортаж зі звільнених міст Харківської області», опублікований «Медіазоною», одержав премію «Редколегія».

Серед інших робіт Рузавіна, відзначених «Редколегією» у списках претендентів, були репортажі «Рушники на вікнах. Репортаж із човна волонтерів, які рятують жителів затопленого Херсона», «Люди біля розпечених завалів. Репортаж із Кременчука, де Росія обстріляла торговельний центр із відвідувачами», а також подкаст «Петя на війні»

Служба в українських силах оборони

У серпні 2025 року Рузавін повідомив, що вже понад рік служить в українських силах оборони. За даними Meduza, він служить у бригаді Національної гвардії «Хартія» в підрозділі операторів дронів; улітку 2024 року був поранений і госпіталізований, але за кілька тижнів повернувся до строю.

2025 року Рузавін випустив подкаст «Петя на війні», у якому розповів про те, як перестав бути журналістом і записався до української армії. Згідно з описом подкасту, перший сезон, що виходив під назвою «Хуй войне!», Рузавін вів разом із дружиною Наталією Гуменюк і розповідав про початок повномасштабного російського вторгнення в Україну; другий сезон присвячений його службі

Зі слів Рузавіна в інтерв’ю Катерині Гордєєвій, думка про перехід із журналістики на військову службу виникла в нього влітку 2023 року під час поїздки до Карпат. Він розповідав, що на той момент дедалі менше бачив сенс у своїй журналістській роботі на тлі війни й дав собі час до кінця літа, щоб ухвалити рішення. Після цього, за його словами, почався пошук підрозділу, готового прийняти іноземця на службу; через знайомих він вийшов на бригаду «Хартія».

Рузавін розповідав, що до підписання контракту проходив підготовку до роботи з безпілотниками: відвідував кілька курсів із БПЛА, інженерні курси, заняття з тактичної медицини, а ще тренувався у стрільбі. З його слів, 25 квітня 2024 року він мав виїхати з Києва до Дніпра для підписання контракту з 13-ю бригадою Національної гвардії України «Хартія».

У тому ж інтерв’ю Рузавін уточнював, що «Хартія» не є приватною армією: спочатку вона виникла як добровольче формування територіальної громади, потім стала бригадою, а згодом увійшла до складу Національної гвардії України й виросла до корпусу.

Зі слів Рузавіна, з травня 2024 року його бригада перебувала в Харківській області й не брала участи у вторгненні до Курської області. Він ще й уточнював, що служить у підрозділі БПЛА: після поранення повернувся на позиції, а пізніше став рідше виїжджати безпосередньо на позиції й більше займатися плануванням, координацією екіпажів і тестуванням.

Оцінки та висвітлення

У серпні 2025 року журналістка Маша Гессен опублікувала в Нью-Йорк таймс матеріал про Рузавіна та його перехід від журналістики до служби в українській армії. Матеріал було передруковано в добірці , де Рузавіна описували як відомого представника російської опозиційної журналістики, який став військовослужбовцем України.

Особисте життя

Рузавін одружений з українською журналісткою Наталією Гуменюк Разом із нею він вів перший сезон подкасту, присвяченого початку повномасштабного російського вторгнення в Україну

Примечания

Ссылки