Ювелірна матриця із зображенням птаха та дракона — це археологічна знахідка ХІІ ст., виявлена під час дослідження на території Дитинця в м. Чернігові. Артефакт належить до пам'яток ювелірного ремесла доби Русі.
Археологічні дослідження 2015 року на території Чернігівського дитинця виявили фрагмент ювелірної матриці для виготовлення браслета XII–XIII століть із зображенням Чернігівського звіра, що свідчить про використання цього образу в місцевому декоративно-ужитковому мистецтві.
Опис Матриця являє собою кам'яну форму-шаблон, що використовувалася для виготовлення металевих браслетів-наручів. Такі прикраси були поширеним елементом жіночого костюма та виконували не лише декоративну, а й практичну функцію. За їх допомогою заможні жінки закріплювали широкі рукави верхнього одягу.
На поверхні матриці відтворено композицію із зображенням птаха та дракона. Сюжет поєднує реалістичні та міфологічні образи, характерні для середньовічного мистецтва.
Іконографія
Зображення птаха та дракона належить до поширених у середньовічному мистецтві орнаментальних мотивів. Аналогічна композиція зафіксована в архітектурному оздобленні Борисоглібського собору XII століття в Чернігові. Схожий сюжет прикрашає одну з капітелей храму.
Подібність між ювелірною матрицею та архітектурним декором свідчить про використання спільних художніх образів у різних видах мистецтва. Це вказує на існування сформованої системи символів і декоративних мотивів, відомих мешканцям середньовічного Чернігова.
Художні впливи Дослідники пов'язують орнаментальні мотиви із зображенням птаха та дракона з традиціями романського мистецтва Західної Європи. Поширенню таких сюжетів на території Русі сприяли торговельні, культурні та політичні контакти між регіонами.
У Чернігові західноєвропейські художні впливи поєднувалися з місцевими мистецькими традиціями. У результаті запозичені образи набували нових форм та адаптувалися до локальних естетичних уявлень.
Історичне значення Ювелірна матриця є важливим джерелом для вивчення ремісничого виробництва та художньої культури середньовічного Чернігова. Повторення образів птаха та дракона в архітектурі та ювелірному мистецтві дозволяє припускати їхню значущість у культурному середовищі міста.
Знахідка свідчить про високий рівень розвитку місцевого ювелірного ремесла та про активне залучення Чернігова до міжрегіональних культурних процесів. Артефакт також демонструє взаємозв'язок між різними видами мистецтва та особливості формування художніх традицій у великому центрі Київської Русі.
Література
Черненко О., Новик Т., Солобай П. Дослідження на території чернігівського дитинця. Археологічні дослідження в Україні 2015. Київ: Стародавній світ, 2016. С. 230—232