Історія бісексуальності охоплює історію бісексуальної сексуальної орієнтації.

Хоча термін «бісексуальність» був запроваджений у XX столітті, протягом усієї історії існують задокументовані приклади того, як люди мали стосунки як з протилежною, так і зі своєю статтю.

Сучасне визначення бісексуальності почало формуватися в середині XIX століття на перетині біології, психології та сексології. У сучасній західній культурі термін бісексуал спершу визначався через бінарний підхід як особа, що має романтичний або сексуальний потяг до чоловіків і жінок. Згодом його визначили як потяг до людей незалежно від їхньої біологічної статі чи гендерної ідентичності (це іноді називають пансексуальністю).

Англійською мовою слово «бісексуал» вперше використав американський невролог у 1892 році в перекладі книги німецького психіатра Крафт-Ебінґа . До цього термін зазвичай означав наявність як жіночих, так і чоловічих ознак (гермафродитизм).

Стародавня історія Стародавні культури по-різному концептуалізували сексуальне бажання, і багато істориків вказують на складність аналізу історичних прикладів через призму сучасних західних парадигм. До сучасних дискусій про сексуальність стародавня та середньовічна культури розглядали бісексуальність просто як досвід гомосексуальних та гетеросексуальних стосунків, не виділяючи це в окрему ідентичність.

Стародавня Греція

Стародавні греки не сприймали сексуальну орієнтацію як соціальну ідентичність. Головна відмінність полягала в ролі, яку кожен з учасників відігравав у статевому акті: активного (що асоціювалося з маскулінністю) або пасивного партнера.Oxford Classical Dictionary entry on homosexuality, pp. 720–723; entry by David M. Halperin.

Найпоширенішою формою одностатевих стосунків серед еліти була педерастія — зв'язок між старшим чоловіком і юнаком. Існують також задокументовані приклади видатних греків, які мали стосунки з обома статями. Александр Македонський, попри наявність кількох дружин, мав тісний зв'язок зі своїм другом дитинства Гефестіоном. Сократ, який був двічі одружений, описувався студентами як людина, що не могла контролювати себе поруч із вродливими юнаками. Поетеса Сапфо, відома своїми віршами про кохання до жінок, у давнину зображувалася як така, що мала стосунки і з чоловіками, і з жінками.

Стародавній Рим

У латинській мові не було термінів для «гомосексуала» чи «гетеросексуала». Вважалося соціально прийнятним, коли вільнонароджений римлянин виконував активну роль як із жінками, так і з чоловіками (зазвичай рабами або секс-працівниками). Бути пасивним партнером вважалося формою підпорядкування та ганьбою.Amy Richlin, The Garden of Priapus: Sexuality and Aggression in Roman Humor (Oxford University Press, 1983, 1992), p. 225.

Деякі видатні римляни мали стосунки з обома статями. Античні джерела стверджують, що імператори Нерон та Геліогабал (які мали дружин) також влаштовували публічні церемонії одруження з чоловіками.Williams, Roman Homosexuality, 2nd ed.

Стародавній Китай

У китайських текстах існують численні згадки про одностатеві стосунки, особливо серед вищих верств суспільства. Люди, які мали такі стосунки, зазвичай також перебували в гетеросексуальних шлюбах (наприклад, імператори мали як чоловічих, так і жіночих наложниць). Одним із найвідоміших є вислів «відрізаний рукав» (Duànxiù), що походить від історії про імператора Ай-ді та його коханця Дун Сяня.

Стародавня Японія

Існування одностатевих зв'язків у Японії документувалося з давніх часів. Практика «нансьоку» (чоловіче кохання) не вважалася несумісною з гетеросексуальністю. Чоловіки, які практикували нансьоку, цікавилися як жінками, так і привабливими юнаками (вакасю), що в сучасній термінології відповідає бісексуальності.

Сучасна історія

Теорія Фройда У 1905 році Зиґмунд Фройд представив свою теорію психосексуального розвитку, стверджуючи, що бісексуальність є базовою сексуальною орієнтацією людини. За Фройдом, діти спочатку не розрізняють статей, а гетеросексуальність є поступовим результатом витіснення первинної бісексуальності в процесі розвитку.

Звіти Кінсі У 1948 році американський біолог Альфред Кінсі опублікував дослідження сексуальної поведінки. Він відкинув ідею чіткої межі між орієнтаціями і створив семибальну шкалу Кінсі. Люди між рівнями 1 і 5 вважалися «бісексуальними». Його дослідження виявило, що значний відсоток населення мав як гетеросексуальний, так і гомосексуальний досвід протягом життя.

У США

Видимість бісексуалів зросла у 1960–70-х роках разом із ширшим рухом за права ЛГБТ. Бісексуальна активістка координувала перший прайд-марш після Стоунволлських бунтів і стала відомою як «Мати Прайду».The Gay Pride Issue: Picking Apart The Origin of Pride

У 1974 році журнали Newsweek та Time випустили статті про «бісексуальний шик», привернувши увагу мейнстриму. У 1976 році поп-зірка Девід Бові відкрито заявив про свою бісексуальність в інтерв'ю Playboy. У 1990 році була заснована найстаріша національна організація бісексуалів у США — .

Поняття бісексуальної гордості набуло поширення наприкінці 1990-х. У 1998 році був розроблений прапор бісексуалів, а в 1999 році вперше відбувся День святкування бісексуальності (23 вересня), який став щорічною міжнародною подією.

У Франції та Швейцарії У Франції однією з провідних праць про бісексуальність стало дослідження Катрін Дешам «Бісексуальне дзеркало» (2002). У 1997 році була заснована — перша асоціація бісексуалів у Франції.

У Швейцарії перша бісексуальна асоціація франкомовної частини країни (Infobi) була заснована в Лозанні у 1997 році. У Женеві дискусійна група для бісексуалів була створена в рамках асоціації 360 у 1998 році, яка згодом еволюціонувала у групу Bipan+.

Див. також ЛГБТ-історія Бісексуальність Історія гомосексуальності

Примітки