Степула Надія Іванівна (* 1953, с. Стінка, Тернопільська обл.) — поетеса, перекладачка, радіожурналістка. Дружина Петра Лелика, радника Л. Кучми.
Життєпис Надія Степула народилась 1953 в с. Стінка на Тернопільщині. Закінчила 2-гу школу м. Бучача, після чого вчилась у Львівському університеті ім. Івана Франка та Українському поліграфічному Інституті ім. І. Федорова (тепер Академія), закінчила факультет журналістики, відділ редагування (1979).
Працювала у видавництві при Львівському національному університеті «Вища школа» (тепер «Світ») – редактором, редактором Головної редакції (до 1994)).
У 1992-1994 роках навчалася в Інституті Роберта Шумана за Розвиток Демократії у Центральній та Східній Європі (Будапешт, Угорщина), закінчила курс «Специфіка виборів у країнах, які стають на шлях демократії».
Політична оглядачка, журналістка львівської газети «Ратуша» (1990—1994).
З 1995 — журналістка радіо «Свобода».
Член Національної спілки письменників України (з 1993).
Відзнаки
Лавреат літературної премії «Благовіст» (2003) за книжку поезій «У завтрашнім колись». Лавреат Міжнародної премії «Золоте перо» (2007) – як автор і ведуча програми «Виміри життя» на радіо «Свобода».
Критика Зорян Попадюк вважає, що саме Надія Степула в 1972 році «здала» в КДБ учасників студентського гуртка, які розповсюдили листівки про заборону святкування шевченківських свят, через що десятки студентів, а за ними — й викладачів — втратили можливість навчання, роботи, а окремі з них були роками в ув'язненні.
Примітки