Еммануїл Паппас (; ) — грецький революціонер, видатний діяч таємної організації «Філікі Етерія», керівник Грецької революції 1821 року у Східній і Центральній Македонії, одна з найгероїчніших постатей Грецької війни за незалежність[Δημήτρης Φωτιάδης, Ιστορία του 1821 , ΜΕΛΙΣΣΑ 1971 , τ.Β, σ.81].
Життєпис Еммануїл Паппас народився 1772 року в селі Довіста (ном Серрес), яке нині носить його ім'я, у родині православного священника.
Розпочавши свою діяльність у крамниці старшого брата, згодом досяг значних успіхів у торгівлі та банківській справі. Заснував торговельні представництва в Константинополі, Відні та Будапешті. До 1814 року накопичив статки, що оцінювалися у 300 тисяч талерів, і став кредитором багатьох османських можновладців, серед яких був і найвпливовіший турецький правитель Македонії Ісмаїл-бей.
Після смерті Ісмаїл-бея 1814 року його спадкоємець Юсуф-бей відмовився повертати борги. Через конфлікт із ним Паппас у жовтні 1817 року був змушений залишити Македонію й переїхати до Константинополя.
21 грудня 1819 року, у віці 47 років, Костянтинос Пападатос посвятив його до таємної революційної організації «Філікі Етерія». Відтоді Паппас повністю присвятив себе підготовці загальногрецького повстання, організації революційних сил та їх фінансуванню. Під час Грецької революції 1821 року очолив повстанський рух у Східній та Центральній Македонії.
Пам'ять
Рідне село революціонера нині має назву Еммануїл Паппас; У місті Серрес встановлено пам'ятник Еммануїлу Паппасу роботи скульптора Ніколаоса Перантікоса на площі Свободи; 17 травня 1966 року його останки було перевезено з острова Ідра та перепоховано біля підніжжя пам'ятника в Серресі; Бойовий прапор командувача повстання в Македонії, піднятий під час битви при Рентині 17 червня 1821 року, зберігається в монастирі Есфігмен на Афоні;
1965 року композитор Христос Стаматіу, уродженець Серреса, написав музику до «Гімну Еммануїла Паппаса» на слова поета Анастасіоса Галдеміса[ 40 Τραγούδια της πόλης των Σερρών, Γιώργου Αγγειοπλάστη, Σέρρας 1994].
Примітки
Література
Vakalopoulos, Apostolos E. «History of Macedonia 1354—1833», Vanias Press (1984). Vakalopoulos, Apostolos E. «Histoire De La Grece Moderne», Horvath Press. ISBN 2-7171-0057-1. Paroulakis, Peter H., «The Greeks: Their Struggle For Independence», Hellenic International Press (1984). ISBN 0-9590894-1-1. Stratiki, Poti, «To Athanato 1821», Stratikis Bros, (1990). ISBN 960-7261-50-X.