Ян Ансґарій Чапський гербу Леліва ( 1699 — 7 жовтня 1742, Варшава) — державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, ловчий великий коронний (1732), воєвода хелмінський (1732—1738), маршалок Головного Коронного трибуналу (1734), підскарбій великий коронний (1738—1742); староста клецький (1723—1736), лонкорецький і братянський (1723—1742), ковалевський (1732—1738); кавалер ордену Білого Орла.
Життєпис Народився Ян Ансґарій наприкінці січня — на початку лютого 1699 року (охрещений був 5 лютого) в Новій Весі Поморського воєводства. Був сином каштеляна хелмінського та його першої дружини Констанції Терези з КосівHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 3: [C-D], Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1839, s. 176., доньки воєводи хелмінського . Від першого шлюбу батька мав двох сестер, від другого — 3 братів і 2 сестер. Навчався в єзуїтському колегіумі Торуня чи Ґрудзьондза, 1713 року розпочав навчання в колегіумі в БранєвоDie Schüler des Braunsberger Gymnasiums von 1694 bis 1776, hrsg. G. Lühr, Braunsberg 1934, s. 71..
Ймовірно, Чапський приєднався до почту Фрідріха Августа (майбутнього короля Августа III), який у 1711—1719 роках перебував у Франції, Італії та німецьких країнах. Його перебування в оточенні принца міг ініціювати опікун і вихователь королевича Юзеф Кос, а сама подорож могла відбутися найраніше 1714 рокуMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 56..
Кар'єру Ян Ансґарій Чапський розпочав 1720 року, коли його вибрали комісаром із Хелмінського воєводства до Скарбового Трибуналу в Радомі. 1722 року отримав (право спільного володіння) разом із дружиною, Терезою з Замойських, на староства клецьке, лонкорецьке та братянськеHerbarz polski. T. 3: Chmielewscy — Czetowscy / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, skład główny Gebethner i Wolff, 1900, s. 279.. Перше з них отримав від батька, два других дісталися як посаг. Був обраний послом від Цєхановської землі Мазовецького воєводства на сейм звичайний 1730 рокуTeka Gabryela Junoszy Podoskiego, t.IV, Poznań 1856, s.16..
1732 року Чапський одержав найбільше урядів. 6 березня він став ловчим великим короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 74., вже 19 квітня цього ж року отримав посаду воєводи хелмінськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. V: Pomorze — Prusy Królewskie, Zeszyt 2: Urzędnicy Prus Królewskich XV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Mikulski; Wrocław, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1990, s. 78. та староство ковалевське, а 3 серпня був відзначений орденом Білого Орла.
Чапський був учасником генеральної конфедерації, укладеної 27 квітня 1733 року на тогорічному конвокаційному сейміKonfederacya generalna omnium ordinum Regni et Magni Ducatus Lithuaniae na konwokacyi generalney Warszawskiej uchwalona […] 27 (słow. […] kwietnia […] 1733, s. 33.. Того ж року як депутат від Сенату підписав pacta conventa Августа III СаксонськогоVolumina Legum, t. VI, Petersburg 1860, s. 309..
1734 року був маршалком Головного Коронного трибуналуHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 1, Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1846, s. 383.. Як королівський легат 19 вересня того ж року прийняв омаж від ТоруняMikołaj Tomaszewski, Czapscy herbu Leliwa i ich związki z Toruniem do początków XIX wieku Zarys problemu, [w:] Rocznik Toruński, Tom 44, 2017, s. 33.. Чапський брав участь у облозі Ґданська 1734—1735 років, у той час як багато його родичів підтримували Станіслава ЛєщинськогоMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 30.. 1735 року підписав ухвалу Генеральної ради Варшавської конфедерації 1733 рокуUchwała Rady Generalnej Konfederacji, 1735, s. 21.. Того ж року отримав призовний лист на панцерну хоругву.
1736 року Чапський отримав королівське погодження на відступлення староства клецького Мірославському, а 1742 року — на відступлення староств братянського та лонкорецького своєму зведеному брату Томашу та його дружині — своїй дочці МаріїMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 38..
30 травня 1738 року Ян Ансґарій Чапський був призначений на посаду підскарбія великого коронногоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 126.. Розуміючи здавна необхідність реформ, він узяв участь у роботі комісії з питань збільшення (аукції) війська, призначеної законом 1736 року, запропонувавши проєкт генерального мита в розмірі 3 % від вартості товарів для місцевих жителів та 6 % для іноземців із виключенням будь-яких пільг, а також купецького податку (донативи) з євреїв. Так званий «Resultatum» комісії з певними змінами став основою його програмних промов на сеймах 1738 та 1740 років. Чапський був головним радником Августа III у справах Королівської Пруссії.
Останні роки життя Чапський страждав від хронічних проблем зі здоров'ям, які він намагався покращити, зокрема, поїздками на лікування до Аахена та Спа в БельгіїBartłomiej Łyczak, Tableware of Grand Treasurer of the Crown Jan Ansgary Czapski (1699—1742), [w:] Klio. Czasopismo poświęcone dziejom Polski i powszechnym, t. 72 (3) / 2024, s. 188.. 1742 року був комісаром від Сенату на Коронному Скарбовому трибуналіTrybunał Skarbu Koronnego z Duchem S. wszystkim na dobre wychodzący, kazaniem w Poniedziałek świąteczny podczas wotywy na zaczęciu tegoż J. O. Trybunału w kościele farnym Radomskim pokazany. JJ. WW. PP. utriusque subsellii senatus et equestris ordinis kommissarzom z powinną wielkich imion rekognicyą dedykowany przez X. Samuela od S. Floryana Sch. Piar. ordynaryusza Katedr. Krak. y Kommissarskiego kaznodzieję Roku 1742. W Warszawie w druk. JKM. y Rzpltey XX. Schol. Piarum fol., 10 ark." WYSOCKI Samuel, Warszawa 1742, [b.n.s].
Помер Ян Ансґарій Чапський 7 жовтня 1742 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. V: Pomorze — Prusy Królewskie, Zeszyt 2: Urzędnicy Prus Królewskich XV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Mikulski; Wrocław, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1990, s. 200. в Варшаві. Його поховали в , а його серце — в .
Маєтності, фундації Чапський був одним із найбільших магнатів у Королівській ПруссіїMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 39.. Після смерті батька у 1717 році він успадкував великі володіння, що охоплювали близько 30 сіл у Хелмінському та Поморському воєводствах, а також королівські землі Гроново та Велика Лонка у Хелмінському повіті, які король передав родині в оренду. 1721 року він збільшив свої володіння за рахунок віна дружини — зокрема отримав села Ґзін, Дембовець і Боркі, розташовані у західній частині Хелмінського воєводства та королівщину Кротошин (нині Кротошини) у Михайловському повітіBartłomiej Łyczak, Tableware of Grand Treasurer of the Crown Jan Ansgary Czapski (1699—1742), [w:] Klio. Czasopismo poświęcone dziejom Polski i powszechnym, t. 72 (3) / 2024, s. 186..
Опорою Яна Ансґарія Чапського був колишній тевтонський замок у Братяні, а у 1730-х роках він мешкав переважно в Новій Весі Шляхетській. Його стрімка політична кар'єра спонукала магната купити палац у Варшаві, знаний тепер як Палац Чапських. Чапський придбав цю нерухомість у банкіра та купця 1736 року. Це була двоповерхова будівля в бароковому стилі, що складалася з прямокутного головного корпусу з вищими на пів поверху бічними алькірами та центральними ризалітами, а також із фасадом, оздобленим численними пілястрами. Над тогочасним виглядом палацу працювали такі визнані архітектори, як Тильман Ґамерський та Mikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 212—213..
1738 року підскарбій розпочав будівництво палацу в Ґзіні, до виконання робіт він залучив, зокрема, , та Mikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 46-47.. Палац був досить величною бароковою будівлею на 9 осей, із волютним фронтоном (начілком) по осі симетрії, а також декоративним ґанком та балконом над ним. Фасади були додатково оздоблені пілястрами, багатим обрамленням вікон, вазами, фільонками (плакетками), а у фронтоні виднівся родовий герб Леліва.
Чапський також опікувався . В тамтешньому костелі святого Франциска Ксаверія знаходився його портрет, який висів поряд із портретами інших доброчинців і фундаторів. Головний вівтар цього костелу з багатим різьбленням був побудований теж за кошти ЧапськогоMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 50.. Ян Ансґарій також зробив свій внесок у відновлення фарного костелу в Новому Мясті Любавському. Він підтримував численні контакти з митцями, серед яких, зокрема, був Шимон Чехович, який на замовлення Чапського намалював багато картин, насамперед пейзажівMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 47..
Сім'я Ян Ансґарій Чапський одружився 1721 року із Терезою з ЗамойськихMikołaj Tomaszewski, Awanturnik i koneser sztuki: Tomasza Czapskiego żywot i sprawy, Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2023, s. 43-44., донькою на той час ловчого великого коронного Міхала Здзіслава Замойського. Подружжя мало трьох доньок:
Марію (1723—1754) — дружину старости галицького та коломийського Антонія Потоцького, потім дружину старости книшинського, братянського та радзинського ; Анну (бл. 1725—1774) — дружину старости цєхановського Антонія Ансельма Нєборського; Бриґіду (бл. 1728—1743) — померла навчаючись у школі, якою керував орден сестер-бенедиктинокHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 3: [C-D], Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1839, s. 180.Teodor Żychliński, Złota księga szlachty polskiej, vol. 11, Poznań 1889, s. 60–61.
Примітки
Джерела Jerzy Dygdała, Podskarbi wielki koronny Jan Ansgary Czapski — budowa pozycji społecznej i prestiżu nowego magnata w pierwszej połowie XVIII wieku, [w:] Zapiski Historyczne, T. 70, 2005, z. 1, s. 27-52. Michał Nycz, Czapski Jan Ansgary (zm. 1742), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 4: Chwalczewski Jerzy — Dąbrowski Ignacy, Kraków, Polska Akademia Umiejętności, 1938, s. 185—186.
Посилання .