ДС-1 № 2 (Дніпропетровський Супутник 1 № 2) — другий космічний апарат стандартизованої супутникової платформи ДС-1. Його основним завданням було відпрацювання нового носія і перевірка працездатності бортової апаратури в умовах космічного простору. 21 грудня 1961 року на 353,8 секунді польоту передчасно вимкнувся двигун другого ступеня після закінчення пального. Окислювач другого ступеня вичерпався до досягнення орбітальної швидкості через неконтрольоване перекачування рідкого кисню в камеру згоряння. Верхній ступінь і супутник впали на Курильські острови.
Історія В грудні 1959 року створено Міжвідомчу науково-технічну раду з космічних досліджень при АН СРСР на чолі з академіком Мстиславом Келдишем, на яку покладено розробку планів створення космічних апаратів, видачу основних технічних завдань, науково-технічну координацію робіт з дослідження і освоєння верхньої атмосфери і космічного простору. Членом Президії ради затверджується Михайло Янгель, очільник дніпропетровського ДКБ-586, яке до 1960 року розробляло виключно міжконтинентальні балістичні ракети, хоча роботи зі створення ракети-носія для запуску супутників на базі бойової ракети Р-12 інженери ДКБ виконували з 1957 року.
Зусиллями міжвідомчої науково-технічної ради з космічних досліджень при Академії наук, а також НДІ-4 Міністерства оборони СРСР підготовлено науково-технічне обґрунтування, на підставі якого 8 серпня 1960 підписано постанову ЦК КПРС і РМ СРСР «Про створення ракети-носія 63С1 на базі бойової ракети Р-12, розробку і запуск 10 малих ШСЗ». Постановою розробка ракети і супутників доручалася ДКБ-586, де розпочато розробку і виготовлення малих космічних апаратів ДС-А1, ДС-П1, ДС-К8, на яких вирішувались дослідні завдання і військово-прикладні експерименти.
На початку 1961 року в дніпропетровському ДКБ створені перші спеціалізовані відділи з космічної тематики. Значну практичну допомогу в розробці космічних апаратів фахівцям ДКБ надавало Корольовське ДКБ-1. У вересні 1961 року розробка космічного апарата ДС-1 вийшла на стадію натурних випробувань. До грудня 1961 року випущена проєктна документація апаратів ДС-А1, ДС-П1, ДС-К8.
Опис Герметичний корпус складався з двох напівсферичних днищ і циліндричної проставки діаметром 800 мм. Всередині корпусу, заповненого азотом, розташовані ферми, на яких розміщено робочу і дослідницьку апаратуру. Датчики дослідницької апаратури розташовувалися на циліндричній частині корпусу і верхньому днищі. Апаратура, зазвичай, комплектувалася з серійно виготовлених приладів і обладнання бойової ракетної техніки. Система терморегулювання в основі мала два вентилятори, блок управління з температурними датчиками і поверхні випромінювання. Антенно-фідерні пристрої містили 4 штирові, 5 стрічкових і одну щілинну антени.
Посилання ДС-1 № 2 Космічна енциклопедія Космічний апарат для розробки розвідувальних систем ДС-1 Космічні сторінки Ґюнтера ДС-1 Енциклопедія астронавтики