Владислав Пясецький (; 17 грудня 1901, Львів — 23 квітня 1978, Краків) — польський бібліотекар, дипломований старший куратор.
Біографія Народився в родині професора Євгеніуша Пясецького та Гізели, уродженої Зелінської (1877–1946). Брат Євгенії, Станіслава, Ванди (нар. 1905) та Лєшека (нар. 1907).
З 1922 по 1927 рік вивчав полоністичні студії в університетах Львова та Познані, отримавши ступінь магістра в Познані в 1939 році. З 1926 по 1928 рік працював у бібліотеці Фонду Баворовських, а з 1927 по 1928 рік — у бібліотеці Національного інституту Оссолінських у Львові. Після завершення військової служби в 1929 році він брав участь у каталогізації колекцій відомчих бібліотек Познанського університету. З 1931 по 1936 рік він працював у видавництвах Варшави.
Початок Другої світової війни завадив йому влаштуватися на роботу в Національну бібліотеку. У 1940 році він працював у бібліотеці імені Гелени Вєнковської у Варшаві, а до початку Варшавського повстання керував притулком для переміщених осіб та біженців Польського комітету добробуту у Варшаві.
З 1 квітня 1945 року він працював у Ягеллонській бібліотеці. У 1946 році його було призначено директором Бібліотеки кооперативних досліджень на сільськогосподарському факультеті Ягеллонського університету. Одночасно, в 1946 році, він відвідував курс для бібліотекарів-науковців. З 1947 по 1948 рік він викладав у Державній середній школі бібліотечної справи та бухгалтерського обліку, а також читав лекції (1947–1949) з технології інтелектуальної праці у Вищій школі соціальних наук у Кракові. З 1 серпня 1949 року він почав працювати в Головній бібліотеці Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця (AGH) спочатку як виконувач обов'язків директора, а з 1 серпня 1953 року — як директор, ставши її директором наприкінці 1954 року. У 1957 році він здійснив наукову поїздку до СРСР, а в 1959 році, завдяки стипендії Фонду Форда — до Сполучених Штатів, Англії та Франції, вивчаючи сучасне бібліотечне будівництво. Він ініціював і завершив будівництво будівлі Головної бібліотеки AGH, першої модульної бібліотечної будівлі в Польщі. Після виходу на пенсію 1 квітня 1972 року він читав лекції на кафедрі бібліотекознавства Вищої школи педагогіки в Кракові. Будучи давнім членом Спілки польських бібліотекарів та Асоціації польських бібліотекарів, він очолював Секцію наукових бібліотек Краківського округу Спілки польських бібліотекарів та Секцію будівництва бібліотек Головної ради Асоціації. Він працював експертом та консультантом з проєктування будівель бібліотек у Польщі та за кордоном. Брав участь у роботі зі створення категорії сертифікованих бібліотекарів та сприяв визнанню бібліотечної справи як академічної дисципліни.
Помер у Кракові та похований на цвинтарі Прунднік-Червоний (ділянка PAS A9-IV-22).
Нагороди
Медаль 10-річчя Народної Польщі (15 січня 1955) Орден Відродження Польщі, лицарський хрест (1957) Почесний знак Асоціації польських бібліотекарів (1968)
Вибрані праці Автор понад 30 публікацій у галузі бібліотечної справи, багато з яких іноземними мовами. Серед його праць:
Problemy budownictwa bibliotecznego (1956) Zawód bibliotekarza naukowego (1956) Biblioteka – wprowadzenie do zagadnień budowy (1962) Karol Estreicher a warsztat literacki autora „Olbrachtowych rycerzy” (1964) Das erste modular Bibliotheksgebäude in Polen (1967) Zwięzły wstęp do bibliotekoznawstwa (1968) Małe prolegomena do nauki o bibliotece (1968) O przyszłość budynków bibliotecznych (1979)
Примітки
Література
Berbelicki W., Piasecki Władysław. [w:] Polski Słownik Biograficzny, 1980, T. 25. Krawczyk J., Janczak B., Dudziak-Kowalska M., Bibliotekarze w dziewięćdziesięcioleciu Akademii Górniczo-Hutniczej. Kraków, 2009.