Ернст Отто Ебергард Гайнріхзон (; 13 травня 1920, Берлін, Веймарська республіка — 29 жовтня 1994, Ашаффенбург, Німеччина) — німецький юрист, унтершарфюрер СС, один із нацистських злочинців, що відповідав за депортацію французьких євреїв до таборів смерті. Після війни став мером баварського міста Бюргштадт. В 1980 був засуджений німецьким судом на 6 років тюремного ув'язнення.

Біографія Ернст Гайнріхзон народився 13 травня 1920 у сім'ї вчителя. Відвідував народну школу та гімназію в Берліні. У 1939 році склав іспити на атестат зрілості.

1 вересня 1939 року був призваний у вермахт і брав участь у Польській кампанії, проте невдовзі був звільнений зі служби за станом здоров'я. У 1940 році почав вивчати право в Берліні, але незабаром поступив на роботу в Головне управління імперської безпеки. Та вже у вересні 1940 року став курсантом і співробітником єврейських відділів департаменту СД у Парижі під керівництвом Теодора Даннекера. Його наступним керівником став Гайнц Ретке. У 1942 році Гайнріхзон організував депортацію десятків тисяч французьких євреїв до концтабору Аушвіц. Під час зустрічі, яку він провів з французьким префектом , Гайнріхзон зазначив: «В п'ятницю 28 серпня 1942 року 25 тисяч євреїв були депортовані». На цій зустрічі Гайнріхзон також зазначив, що арешти «вересневої програми» були проведені спільно з «поліцією, жандармерією та вермахтом». Коли 30 вересня 1942 року відбулася затримка транспорту, Гайнріхзон, регулярно стежив за від'їздом євреїв з транзитного табору Дрансі, також депортував французького сенатора П'єра Масса (1879—1942) в концтабір Аушвіц. Для іншого транспорту під номером 45, 11 листопада 1942 року він вибрав 35 літніх людей з лікарні Ротшильда аби збільшити кількість депортованих осіб. У 1944 році його викликали до Головного управління імперської безпеки в Берлін. У останні тижні війни приєднався до дивізії Військ СС «Принц Ойген».

Після війни З приходом червня 1945 року Гайнріхзона заарештували американські військові в Бюргштадті та інтернували у Гаммельбурзі. Та вже у грудні 1946 року його звільнили. У ході процедури денацифікації його віднесли до групи IV (звільнені). Згодом продовжив вивчати право у Вюрцбурзі і 1953 року склав перший, а 1956 року другий державний іспит. З 1958 року працював адвокатом у Мільтенберзі та перебував у Християнсько-соціальному союзі(ХСС). В 1952 був обраний на посаду заступника мера Бюргштадта — рідного міста його дружини. У 1960 році здобувши добру ретутацію серед громадян, він стає мером, оскільки йому вдалося запобігти інкорпорації Бюргштадта із Мільтенбергом. Між цим також був членом крайстагу Мільтенберга. 7 березня 1956 року його заочно засудило до страти у Франції. У 1976 році була оприлюднена діяльність Гайнріхзона у воєнні роки, з ініціативи французького історика Сержа Кларсфельда, що пережив Голокост. Однак він завзято заявляв перед радою, що не був співробітником гестапо на прізвище «Гайнріхзон». Його заяви були прийняті спільнотою та радою ХСС, генеральний секретар якого не хотів втручатися у хід розслідування.

Ще до початку судового розгляду Гайнріхзон був переобраний мером, отримавши 85 % голосів і висунув свою кандидатуру до СДПН. Вищий земельний суд Бамберга не визнав компрометуючих документів, опублікованих Кларсфельдом та його дружиною у 1977 році. У червні 1978 року у Мільтенберзі відбулася політична демонстрація, організована Сержем Кларсфельдом та приблизно 80 французами. Під рас акції учасники розмалювали свастиками адвокатське бюро Гайнріхзона, розгорнули плакат із написом: «Франц Йозеф Штраус захищає нацистського злочинця Гайнріхзона» і зірвали рекламний щит юридичної фірми.

Осуд У 1979 році Гайнріхзону разом з Куртом Лишкою і Гербертом Гаґеном було пред'явлено звинувачення в «умисних і незаконних, жорстоких, підступних і невмотивованих пособництвах у вбивствах». Звинувачення було засноване й ґрунтоване на доповіді, написаній істориком Вольфгангом Шефлером. Серж Кларсфельд зібрав збірку документів із шукачів і файлів гестапо, знайдених в Парижі. З'ясувалась участь Гайнріхзона у депортації грецьких євреїв і депортації єврейських дітей із Франції. Адвокат Гайнріхзона Річард Гут відмовив Сержу Кларсфельду говорити від імені французьких євреїв. У суді Гайнріхзон заявив, що дізнався про вбивства євреїв лише після війни. Проте його ідентифікували свідки та в результаті було доведено його участь у депортації маленьких дітей і хворих людей. 11 лютого 1980 року земельний суд Кельна присудив його до 6 років тюремного ув'язнення. Жителі Бюргштадта зібрали заставу у 200 000 німецьких марок, щоб йому було дозволено вільне пересування на час апеляції. Але все ж у березні 1980 року він був заарештований через небезпеку втечі. 16 липня 1981 року федеральний конституційний суд підтвердив присуд. 3 червня 1982 року Верховний земельний суд Бамберга звільняв його до дострокового звільнення. Гайнріхзон не визнав своєї провини. Даючи свідчення на процесі у справі Модеста фон Корфата, знову заявив, що нічого не знав про вбивства євреїв. У подальшому жив з дружиною в Бюргштадті. Помер у 1994 році.

Примітки

Література Основна

Додаткова