Рольверк, також Завитки, Орнамент із завитків — декоративний мотив, який переважно зустрічається в мистецтві та архітектурі періодів маньєризмуDaniel Arasse, Andreas Tönnesmann: Der europäische Manierismus. Beck, München 1997, S. 101.Manierismus. In: Lexikon der Kunst. Band 8. Karl Müller Verlag, Erlangen 1994, S. 15–24, hier: S. 23. та раннього бароко приблизно з 1530 року до початку XVII століття.

Короткий опис Його зародження датується XVI століттям. Характерними рисами рольверку є переплетені та згорнуті, протягнуті наскірізь та багатошарові скульптурні стрічкові форми, які особливо часто зустрічаються в декоративних рамках, гербах та картушах. Тому рольверк також називають картушем, а відповідні структури — «картушами із завитками»Rollwerk. In: Peter W. Hartmann: Kunstlexikon. Hartmann, Sersheim 1997, ISBN 3-9500612-0-7 (beyars.com [abgerufen am 23. November 2019]).. Завитки часто зустрічаються в поєднанні з пластинчастим орнаментом (бешлагверк)Stilentwicklung und Verbreitung im Übergang vom Mittelalter zur Neuzeit – Was war die Renaissance? (PDF; 2,6 MB) Hochschulbibliothekszentrum des Landes Nordrhein-Westfalen, S. 72. Abgerufen am 20. Juni 2016.; в англійській мові обидва терміни називаються «strapwork».

Рольверк був розроблений близько 1530 року італійськими художниками школи ФонтенблоDaniel Arasse, Andreas Tönnesmann: Der europäische Manierismus. Beck, München 1997, S. 101. Рольверк вдосконалили в Нідерландах, де він поширився завдяки орнаментальним гравюрам Корнеліса Флоріса («стиль Флоріса») та його учня Ганса Вредемана де Вріса, а також у Німеччині Вергілія Соліса. Після 1570 року орнаменти у вигляді завитків (рольверк) були замінені пластинчастими (бешлагверк) та звивистими орнаментами (швайфверк).

Примітки

Література

Lotte Pulvermacher: Das Rollwerk in der süddeutschen Skulptur und seine Entwicklung bis ca. 1620 (= Studien zur deutschen Kunstgeschichte. Heft 285). J. H. Ed. Heitz, Straßburg 1931, DNB 362083290. Günter Irmscher: Ornament in Europa. Deubner Verlag für Kunst, Theorie und Praxis, Köln 2005, ISBN 3-937111-10-7, S. 95.