Султан Девлет-Гірей Селетович (також Салат-Гірейович) (30 грудня 1875 — березень 1918) — князь, представник адигейської гілки кримської ханської династії Ґераїв (чингізид), корнет російської армії (1895), один із засновників адигейського національного театру, етнограф та громадський діяч.
Життєпис
Ранні роки та служба Султан Девлет-Гірей народився 30 грудня 1875 року. Він був одним із семи синів царського офіцера, князя Султана Селет-Гірея та Мелеч-хан. Рід Султан-Гіреїв осів серед черкесів ще у XVIII столітті й мав високий авторитет, поєднуючи статус нащадків кримських ханів із військово-цивільною службоюКазаков А. В. Адыги (черкесы) на российской военной службе. Воеводы и офицеры. — Нальчик, 2010..
З 1881 року Султан Девлет-Гірей зростав і виховувався в Єгипті, де здобув початкову освіту. У 1890 році 14-річний юнак повернувся з-за кордону на Кавказ. Згодом вступив до Константинопольського кавалерійського училища, яке успішно закінчив у 1895 році із присвоєнням чину корнета «як російськопідданий». Під час перебування в Османській імперії виконував розвідувальні завдання для російського уряду, збираючи відомості про стан черкеської махаджирської громадиСултан Девлет-Гирей // Генеалогия Северного Кавказа. Историко-генеалогический научно-реферативный независимый журнал. — № 2..
Наукова та культурна діяльність У 1895 році Девлет-Гірей повернувся з Туреччини до Росії. З 1911 року постійно мешкав у Кубанській області. Суміщав військову службу з активною дослідницькою діяльністю: вивчав історію, фольклор та етнографію народів Кавказу, був активним членом низки культурно-просвітницьких і доброчинних товариств Кубані.
Девлет-Гірей вважається засновником адигейського театру та першим адигейським драматургом і сценаристом. Його творчий доробок включав перші п'єси та інсценівки про життя і звичаї черкесів, що стало важливим поштовхом для розвитку національного мистецтваХотко С. Х. История Черкесии в средние века и новое время. — Майкоп, 2002..
Широкого розголосу набув його нарис, опублікований у часописі «Известия общества любителей изучения Кубанской области», де детально аналізувалося становище адигейців-махаджирів в Османській імперії. Спочатку Девлет-Гірей висловлював задоволення лояльним ставленням османської влади до черкесів. Однак його погляди кардинально змінилися після того, як у 1912 році в Туреччині без суду й слідства стратили 10 генералів-черкесів. Остаточний розрив із симпатіями до османського уряду стався після вступу Османської імперії у Першу світову війну на боці Німеччини наприкінці 1914 року. З цього приводу 20 січня 1915 року Султан Девлет-Гірей подав розлогий аналітичний доповідний лист Верховному головнокомандувачу російської армії, великому князю Миколі Миколайовичу.
Загибель Девлет-Гірей був рідним братом голови дивізійного комітету Кавказької тубільної кінної дивізії («Дикої дивізії»), полковника Султана Крим-Гірея.
У березні 1918 року, під час розгортання подій Громадянської війни у Росії та встановлення влади більшовиків на Кубані, Султан Девлет-Гірей був підданий репресіям і розстріляний більшовиками в ході перших акцій Червоного терору в регіоні. Разом із ним загинули й його брати — Султан Крим-Гірей, Султан Каплан-Гірей та Султан Магомет-Гірей.
Джерела та література
Посилання «Генеалогия Северного Кавказа». Историко-генеалогический научно-реферативный независимый журнал Казаков А. В. Адыги (черкесы) на российской военной службе. Воеводы и офицеры. — Нальчик, 2010.