Церква святих мучеників Флора і Лавра — чинна парафіяльна мурована церква у селі Яковичі Володимирського району Волинської областіНаказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 липня 2023 року № 367 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Електронний ресурс.Релігійна громада Святих мучеників Флора і Лавра УПЦ (ПЦУ) села Яковичі. Досьє юридичної особи. Електронний ресурс // YouControl.Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г. — Житомир, 1892. — С. 88-89.. Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Православної церкви УкраїниНа Волині зареєстрували півсотні релігійних громад ПЦУ. Електронний ресурс // Волинські новини.. Храм збудовано у 1877 роціВолодимир-Волинський район // Енциклопедія Сучасної України. Електронний ресурс.. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 259-Вл).

Історія У XVIII столітті в селі вже існувала дерев'яна церкваЦинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег, 1984. — Т. 2. — С. 562.Ксеня Лучко. Яковичі славилися не лише млином й кузнею, де можна було різноманітне начиння виготовити і коней підкувати… Електронний ресурс // Місто вечірнє., однак з часом виникла потреба у новому храмі. У 1865 році відбулося закладення та освячення першого каменя в стінах нової церкви Флора і ЛавраВідроджений храм на Волині відзначив 150-річчя. Електронний ресурс // Волинські новини, 1 вересня 2015.. Сучасну муровану споруду було завершено та зведено за кошти парафіян у 1877 році.

Станом на 1892 рік зазначалося, що храм був достатньо забезпечений церковним начинням, але посередньо — богослужбовими книгами. У 1914 році церква святих мучеників Флора і Лавра була приписана до парафії сусіднього села Микуличі, і богослужіння в ній звершувалися священиком по черзіПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 60.. У цей період при церкві діяла школа грамоти, яка розміщувалася у просторому і світлому приміщенні. Також церкві належала земельна ділянка площею 29 десятин 1532 квадратних сажні.

У часи панування державного атеїзму за радянської влади православна святиня зазнала наруги та занепаду. Храм тривалий час стояв пусткою та був покинутим. У цей період були вивезені або знищені первісні ікони, старовинний іконостас та інше цінне церковне начиння, яке згодом так і не вдалося повернути.

В роки незалежності України, завдяки зусиллям та фінансуванню місцевої громади села Яковичі, церкву було повністю відновлено. 31 серпня 2015 року, на престольне свято, парафіяни урочисто відзначили 150-річний ювілей від дня закладення першого каменя храму. Божественну літургію з нагоди свята відправив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Архітектура та оздоблення Церква побудована з каменю (мурована). У єдиному комплексі з храмом у 1877 році було зведено муровану дзвіницю. Історичні елементи внутрішнього оздоблення (оригінальні ікони та іконостас) не збереглися через нищення у радянський період.

Сучасний стан та парафія Будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 259-Вл), що підтверджено Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 липня 2023 року № 367. Первісне рішення про взяття під охорону було ухвалено виконавчим комітетом Волинської обласної ради народних депутатів 3 квітня 1992 року (№ 76).

Релігійна громада храму була офіційно зареєстрована 31 серпня 1993 року. Спочатку парафія належала до Української православної церкви Київського патріархату. Згодом, громада перейшла до Православної церкви України та була перереєстрована під офіційною назвою «Релігійна громада Святих Мучеників Флора і Лавра Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Яковичі».

Керівником релігійної організації та настоятелем храму є протоієрей Юрій Володимирович Пушкар.

Галерея

Примітки

Джерела Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 липня 2023 року № 367 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Володимир-Волинський район // Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ). Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г. — Житомир, 1892. Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег, 1984. — Т. 2.