Йосип (Юзеф) Грантковський (, ; псевдоніми: Юзеф Завілейко ( )) — білоруський польськомовний письменник і педагог.
Біографія Точне місце та дата народження (1809?) не встановлені, вирогідно — Вільно. Батько Микола Валентійович Гронтковський (1778-?), шляхтич, мати — Фекла НовицькаArchiwum Marynarski Wojennej, sygn.AMW:273/52/35k.56.
В 1818 році навчався в Рішельєвскому ліцеї в Одесі. 1826-1828 рр. навчався у Вільнюському університеті, де був членом таємної організації «Плем'я Сарматів». Серед членів товариства Йосип Грантковський користувався авторитетом, оскільки був найстаршим і вже одруженим. Разом з головою організації Адамом Трашковським він написав статут організації.
У березні 1827 року ректор університету Вацлав Пелікан повідомив Миколу Новосельцева про нову, окрему студентську організацію. У березні 1828 року відбулося покарання: багатьох відправили солдатами на Кавказ, але Йосип Грантковський виявився непридатним до служби та визнав усю провину. З цієї причини студента відправили на два тижні до монастиря, а після цього заслали на його батьківщину.
У 1830 році в друкарні монастиря босих кармелітів (м.Бердичів) була опублікована перша книга письменника «Фанні, або Героїзм дружби» (). Ця праця була присвячена графу Густаву Філіповичу Олізару. Мабуть тому, Йосип 9 липня 1832 р. пише листа князю Євстахію Сангушко з проханням дозволити присвятити його світлості наступний твір. В 1836 р. вийшла друком багатотомна праця у вигляді настанов своєму синові — «Літературний віночок, або Збірка філософсько-моральних думок на різні предмети» ().
Йосип подорожував, відвідавши Одесу, Житомир, Полісся, Умань та Київ.
В 1841 р. отримав дозвіл на вчителювання в Київському учбовому окрузіРГИА. Ф. 733. Оп. 8. Д. 57.. Надалі викладав французьську мову в гімназіях таких міст: Новгород-Сіверський (1848–1852), Орел (1852–1857), Єкартеринослав (1858)https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=646, Слуцьк (березень 1862 року–1 серпня 1865), Ржев (1880). Відомо, що Йосип Грантковський викладав малювання в гімназії містечка Хорол. Відомо, що до 1862 року письменник працював у Радомисльському повітовому дворянському училищі.
16 вересня 1867 р. одружився вдруге (?) з пруською підданою Вєррой Амалиєй Утъ (*1835–†1868?)ДАЖО_178-03-0151._1863-1885_роки._Метрична_книга_Житомирського_костелу._Шлюб.. За невідомими причинами одружився втретє з австрійською підданою Пляцидою Генріхівною Гансель (*1826–†1917). З нею мав сина — Алоізій Станіслав (21.06.1869 р.)ДАЖО_178-03-0144._1863-1870_роки._Метрична_книга_Житомирського_костелу._Народження.pdf
сс.1127-1128.
8 серпня 1891 р. померДАХмО_685-2-933._1891._Метричні_книги_католицьких_костелів_Кам'янецького_деканату удовцем в Кам'янці-Подільському.
Творчість Творча спадщина письменника вирізняється патріотизмом та благочестям. В травні 1953 р. друкую брошуру «Краткое палеонтологическое обозрение Новгород-Северского уезда и его окрестностей». У 1860 році вийшла друком остання відома збірка письменника «Спогади старого литвина» ().
У 1864 році Юзеф Грантковський отримав ранг колезьського асесора. Його було нагороджено бронзовою медаллю «У пам'ять війни 1853-1856 років»1864_PK_Minsk_gub_1865. В 1867 р. отримує чин надвірного радника.
Література
Посилання