Потсдамський великий рефрактор () — історичний астрономічний телескоп в обсерваторії в Потсдамі в Німеччині. Завершений у 1899 році, він є подвійним астрономічним телескопом — із двома об'єктивами різного розміру на одному екваторіальному монтуванні. Один об'єктив має апертуру 80 см, а другий — 50 см. Об'єктив діаметром 80 см призначався для астрофотографії, а об'єктив діаметром 50 см — для візуальних спостережень. Телескоп виготовила компанія . Заготовки для об'єктивів виготовила компанія у Єні. Оптичну обробку лінз виконала мюнхенська компанія .Телескоп створили для Потсдамської обсерваторії, яка на той час вже здобула визнання дослідженнями спектроскопії зір із використанням фотографічних методів. Для перевірки його оптики вперше розробили . 1904 року за допомогою спектроскопічних спостережень цей телескоп відкрив міжзоряне середовище. Телескоп зберігся майже без змін до XXI століття разом з архівом фотопластинок. Після реставрації комплексу він став популярною туристичною пам'яткою.

Історія Передумови Потсдамська астрофізична обсерваторія була заснована 1878 року. Спочатку обсерваторія мала кілька інструментів, зокрема 30-сантиметровий рефрактор фірми Schroeder та 20-сантиметровий телескоп компанії . У 1889 році встановили більший подвійний телескоп, що поєднував візуальний і астрографічний рефрактори. Його фотографічний об'єктив мав апертуру 32 см, а візуальний — 24 см. Цей телескоп використовували в межах міжнародного астрономічного проєкту Carte du Ciel. Серед інших напрямів роботи обсерваторії були спостереження Сонця, спектроскопія, а також створення каталогу світностей зір, що охоплював багато об'єктів із Боннський огляду.

У середині XIX століття відкрили принцип доплерівського зміщення частоти. Наступним кроком стало застосування цього принципу до зміщення частоти світла, а подальший розвиток став можливим завдяки фотографічній спектроскопії.

30-сантиметровий телескоп Шредера використовували для фотографування спектрів зір, і обсерваторія здобула визнання завдяки своїм роботам із зоряної спектрографії. До 1892 року співробітники обсерваторії опублікували список із 52 радіальних швидкостей, визначених за допомогою спектроскопії на фотографічних знімках. Проте можливості 30-сантиметровог телескопа Шредера для фотографічної спектроскопії були вже вичерпані: усі доступні для таких спостережень зорі вже дослідили. Для розширення цієї галузі досліджень був потрібен більший телескоп.

Серед найважливіших досягнень обсерваторії були встановлення 1878 року того, що Спіка є спектроскопічно-подвійною зорею, а також прорив у розумінні природи Алголя.

Хоча новіший 32-сантиметровий астрограф вважали цілком придатним для фотографування, директор обсерваторії був незадоволений його можливостями для спектроскопії. Тому в 1890-х роках розпочали проєктування більшого інструмента та будівлі для його розміщення.

У 1895 році затвердили проєкт нового інструмента для обсерваторії.

Будівництво +Апертура (см)Фокусна відстань (м)ПризначенняДжерела8012,2Фотографічний5012,5Візуальний Телескоп загалом побудувала компанія Repsold. Repsold була німецькою компанією з виробництва оптичних приладів, заснованою астрономом Йоганном Георгом Репсольдом. Вона діяла до 1919 року й базувалася в Гамбургу. Обидва об'єктиви компанія Steinheil виготовила із заготовок скла виробництва . Steinheil була німецькою оптичною компанією, заснованою .

Обидва об'єктиви завершила мюнхенська компанія Steinheil, використавши заготовки зі скла, виготовлені компанією у Єні.

50-сантиметровий об'єктив був оптично скоригований для людського зору й призначався для наведення фотографічного телескопа. Його характеристики визнали задовільними, хоча Бернгард Шмідт додатково скоригував форму поверхні лінзи у 1911 та 1914 роках. Натомість 80-сантиметровий об'єктив мав певні хроматичні аберації та астигматизм, що зумовило подальше доопрацювання його оптики й розробку нового методу оптичних випробувань.

Перше світло й подальша експлуатація

Телескоп урочисто відкрили в серпні 1899 року за участю кайзера Вільгельма II. На церемонії також виступив директор обсерваторії Герман Фогель. розробили у відповідь на потребу перевірити якість 80-сантиметрового об'єктива. Згодом цей тест став одним із найвідоміших методів оцінювання оптичних властивостей приладів у XX столітті. Під час використання телескопа для спектроскопії виникли проблеми, тому Йоганнес Гартман розробив цей тест, щоб виявити недоліки головного об'єктива. Після цього об'єктив повторно відшліфували, що дало змогу усунути проблему. Початковий комплект наукових інструментів телескопа включав два спектрографи. У 1904 році одним із відкриттів, зроблених за допомогою цього телескопа, стало відкриття міжзоряного середовища. Йоганнес Гартман встановив за спостереженнями подвійної зорі Мінтака в сузір'ї Оріона, що між зорею та Землею в міжзоряному просторі присутній кальцій.

Під час Другої світової війни телескоп зазнав пошкоджень, але на початку 1950-х років його відремонтували. Астрономічні дослідження за допомогою телескопа завершилися 1968 року, після чого протягом тривалого часу проводили лише його базове технічне обслуговування. У 1983 році будівлю визнали історичною пам'яткою. У 1997 році заснували фонд зі збереження та підтримки функціонування Великого рефрактора. Завдяки значній фінансовій допомозі телескоп і комплекс якісно відреставрували та відкрили для програм публічних спостережень. Цю роботу координувала організація Förderverein Großer Refraktor Potsdam у співпраці з обсерваторією та меценатами.

Будівля Великого рефрактора також відома тим, що в ній зберігається колекція з кількох тисяч фотографічних пластинок. Ці пластинки, деякі з яких датуються кінцем XIX століття, нині мають велику цінність, оскільки сучасне програмне забезпечення дає змогу ефективно виконувати пошук астрономічних об'єктів на них. (Див. також спостереження до відкриття.)

У травні 2006 року телескоп відкрили після масштабної реставрації механізмів купола та самого телескопа. У межах реставрації інженерна група демонтувала Великий рефрактор у Єні. Крім того, відновили важливі механічні вузли, необхідні для роботи телескопа, зокрема механізм обертання купола. Пізніше провели ще одну реставрацію купола та будівлі тривалістю в 1 рік, і 2017 року комплекс Великого подвійного рефрактора знову відкрили. У 2019 році в будівлі подвійного рефрактора відбувся офіційний прийом за участю почесних гостей, серед яких були члени королівської родини Нідерландів, політики та представники різних установ.

Купол і комплекс

Рухома маса телескопа становить 7 тонн, а маса купола — 200 тонн. Купол побудований переважно із заліза та дерева. Металеві конструкції виготовили Bretschnieder і Kruger, а дерев'яні — підприємство Joester у Потсдамі.

Купол міг здійснювати повний оберт за п'ять хвилин за допомогою електродвигунів, але також мав механізм ручного повороту. Електричне керування розташовувалося поруч із місцем спостерігача. Крім того, вся підлога могла обертатися разом із куполом, щоб спостерігач весь час залишався на висоті окуляра телескопа.

Внутрішню підлогу виготовила компанія Hoppe, а електроприводи — Siemens & Halske.

Новий купол спорудили в стилі вже існуючих будівель, спроєктованих П. Шпікером. Основними принципами проєкту були гармонійне поєднання з історичною забудовою та збереження єдиного архітектурного стилю.

Телескоп і його купол спорудили на ТелеграфенбергуA Scientific Stroll across the Telegrafenberg Potsdam. Нині будівля розташована на території Наукового парку Альберта Айнштайна.

Спектрографи Для Великого подвійного рефрактора розробили два нові спектрографи. Більший із них використовував три призми, виготовлені компанією Steinheil. Цей спектрограф важив 31 кг і встановлювався на кінці телескопа. Другий спектрограф важив 20 кг, але мав лише одну призму, виготовлену компанією Zeiss у Єні.

Для обсерваторії також замовили ультрафіолетовий спектрограф, який виготовила компанія Toepfer and Son. Проте 80-сантиметровий телескоп міг спостерігати лише на довжинах хвиль понад 360 нм, хоча в лабораторних умовах цей спектрограф працював до довжини хвилі 285 нм.

Див. також

Потсдамський астрофізичний інститут Вежа Айнштайна (сонячна обсерваторія та історична споруда неподалік, зведена 1924 року)

Примітки