Щелепи (франшиза)

«Щелепи» (англ. Jaws) — американська медіафраншиза, започаткована однойменним фільмом 1975 року, що пізніше розширилася трьома сиквелами, атракціоном у тематичному парку та іншою супутньою продукцією на основі роману «Щелепи» 1974 року. Головним об'єктом саги є велика біла акула та її напади на людей у певних регіонах США та на Багамських Островах. Сім'я Броді фігурує в усіх фільмах як головний антагоністичний чинник противаги акулі. Фільм 1975 року заснований на романі Пітера Бенчлі, на написання якого автора натхнули напади акул у Джерсі-Шор 1916 року. Бенчлі адаптував свій роман у кіносценарій за участю Карла Готтліба та Говарда Саклера; режисером стрічки виступив Стівен Спілберг. Хоча Готтліб надалі взяв участь у написанні сценаріїв до двох із трьох сиквелів, ані Бенчлі, ані Спілберг більше не поверталися до роботи над кінофраншизою в жодній якості.

Перший фільм вважають переломним моментом в історії кінематографа: він став родоначальником літніх блокбастерів та одним із перших фільмів концепції «хап-концепт» (англ. high-concept). Стрічка також відома знаменитою музичною темою Джона Вільямса, яка являє собою просте чергування нот «мі» та «фа» на піаніно. Музичний супровід Вільямса здобув премію «Оскар». Фільм виборов ще дві премії «Оскар» і був номінований у категорії «Найкращий фільм».

Успіх «Щелеп» привів до створення трьох сиквелів; загалом чотири стрічки зібрали понад 800 мільйонів доларів США у світовому прокаті. Франшиза також натхнула випуск різноманітних альбомів із саундтреками, новелізацій на основі сиквелів, колекційних карток, атракціонів у тематичних парках Universal Studios Florida та Universal Studios Japan, багатьох відеоігор, а також мюзиклу, прем'єра якого відбулася у 2004 році. Попри те, що перший фільм здобув високу оцінку критиків під час виходу на екрани, сприйняття кожного наступного сиквелу як критиками, так і глядачами погіршувалося. Це позначилося й на супутній продукції: відеоігри вважають слабкими імітаціями оригінальної концепції. Менше з тим, оригінальний фільм 1975 року загальновизнано вважають однією з найвидатніших кінострічок в історії, і він регулярно потрапляє до топ-100 різноманітних рейтингів Американського інституту кіномистецтва.

Згодом Бенчлі висловлював жаль з приводу написання оригінальної книги, оскільки вважав, що вона спровокувала масовий страх перед акулами в суспільстві. Через це більшу частину свого пізнішого життя він присвятив популяризації та захисту океанічної екосистеми.

Передісторія створення Пітер Бенчлі роками міркував про «історію про акулу, яка нападає на людей, та про те, що б сталося, якби вона з'явилася і не хотіла відпливати»Benchley, Peter, "A Look Inside Jaws", produced by Laurent Bouzereau, available as a bonus feature on some laserdisc and DVD releases of Jaws. Редактор видавництва Doubleday Том Конгдон зацікавився ідеєю Бенчлі щодо роману про велику білу акулу, яка тероризує морський курорт. Після кількох етапів доопрацювання та переписування Бенчлі подав остаточний варіант у січні 1973 року. Назву роману не могли узгодити майже до самого початку друку. За словами Бенчлі, він місяцями розмірковував над варіантами, багато з яких сам називав «претензійними», як-от «Тиша у воді» (The Stillness in the Water) або «Повстання Левіафана» (Leviathan Rising). Інші ідеї — «Паща смерті» (The Jaws of Death) чи «Паща Левіафана» (The Jaws of Leviathan) — Бенчлі вважав «мелодраматичними, дивними або химерними». Автор зазначав, що книга не мала остаточної назви за двадцять хвилин до запуску друку.

Книжковий клуб Book of the Month Club надав роману статус «Книги категорії А», що дозволило йому стати їхнім головним вибором, після чого роман також обрало видання Reader's Digest. Дата публікації була відтермінована для забезпечення ретельно спланованої кампанії релізу. Спочатку роман вийшов у твердій обкладинці в лютому 1974 року, згодом — через книжкові клуби, після чого розпочалася національна кампанія з випуску видання у м'якій обкладинці. Видавництво Bantam придбало права на видання у м'якій обкладинці за 575 000 доларів США.

Річард Д. Занук і Девід Браун, кінопродюсери студії Universal Pictures, дізналися про книгу одночасно, але в різних місцях. Браун почув про неї у відділі белетристики журналу про стиль життя Cosmopolitan, головним редактором якого на той час була його дружина Гелен Ґерлі Браун. На невеличкій картці містився детальний опис сюжету, що завершувався приміткою: «з цього міг би вийти хороший фільм»Brown, David, "A Look Inside Jaws", produced by Laurent Bouzereau, available as a bonus feature on some laserdisc and DVD releases of Jaws. Продюсери прочитали книгу за ніч і погодилися, що це «найзахопливіший твір, який вони коли-небудь читали», і що вони мусять екранізувати його, хоча й не уявляли технічного втілення задуму. Браун пізніше зазначав: якби вони перечитали книгу двічі, то ніколи б не взялися за зйомки через складність реалізації окремих сценZanuck, Richard D., "A Look Inside Jaws", produced by Laurent Bouzereau, available as a bonus feature on some laserdisc and DVD releases of Jaws. Проте він підкреслював: «Ми просто закохалися в цю книгу. Ми були переконані, що це буде чудове кіно».

Фільми ФільмДата виходу в СШАРежисер(и)Сценарист(и)Продюсер(и)«Щелепи»20 червня 1975Стівен СпілбергКарл Готтліб та Пітер БенчліДевід Браун та Річард Д. Занук«Щелепи 2»16 червня 1978Жанно ШварцКарл Готтліб та Говард СаклерДевід Браун та Річард Д. Занук«Щелепи 3»22 липня 1983Джо АлвесКарл Готтліб та Річард МетесонРуперт Гітціг та Алан Ландсбург«Щелепи: Помста»17 липня 1987Джозеф СарджентМайкл де ҐузманДжозеф Сарджент

«Щелепи» (1975) Оригінальний фільм «Щелепи» режисера Стівена Спілберга заснований на однойменному романі Пітера Бенчлі. Стрічка розповідає про шефа поліції Мартіна Броді (у виконанні Роя Шайдера) з вигаданого курортного містечка Еміті-Айленд та його спроби захистити відпочивальників від великої білої акули шляхом закриття пляжів. Це рішення скасовує міська рада на чолі з мером Ларрі Воном (Мюррей Гамільтон), який прагне залишити пляжі відкритими задля підтримки місцевої туристичної економіки. Після кількох нападів шеф поліції звертається по допомогу до морського біолога Метта Гупера (Річард Дрейфус) та професійного мисливця на акул Квінта (Роберт Шоу). Троє чоловіків вирушають у океан на катері Квінта «Орка». Акула вбиває Квінта, однак Броді вдається знищити хижака, застреливши балон із стисненим повітрям, який він заклинив у пащі акули. У фіналі Броді та Гупер пливуть геть від затонулої «Орки», виживши після нападу акули на судно.

«Щелепи 2» (1978) Перший сиквел, «Щелепи 2», зображує те саме містечко через чотири роки після подій оригінального фільму, коли до берегів Еміті-Айленда наближається інша велика біла акула. Режисером виступив Жанно Шварц, а головну роль шефа поліції Мартіна Броді знову виконав Рой Шайдер. Після серії смертей і зникнень Броді підозрює, що винуватцем є інша акула, однак йому важко переконати міську адміністрацію. Після звільнення з посади він змушений діяти самотужки, щоб урятувати групу підлітків (зокрема двох своїх синів), які стикаються з акулою під час ходіння під вітрилами. У фіналі Броді вдається вбити акулу біля розв'язки підводного кабелю (Кейбл-Джанкшн), піднявши один із силових кабелів.

Стівену Спілбергу пропонували очолити роботу над фільмом «Щелепи 2», проте він заявив, що погодився б зняти продовження лише за умови, якби це був приквел, присвячений трагедії затоплення крейсера USS Indianapolis.

«Щелепи 3» (1983) Сюжет фільму «Щелепи 3» переноситься з Еміті-Айленда до парку розваг SeaWorld у Флориді — тематичного водного комплексу з підводними тунелями та лагунами. Під час підготовки парку до відкриття туди проникає дитинча великої білої акули, яке нападає на воднолижників та працівників парку. Після вилову дитинчати з'ясовується, що в акваторії присутня значно більша акула — його мати. У цій стрічці розвиваються лінії синів Мартіна з перших двох фільмів: Майкл Броді (Денніс Квейд) працює головним інженером парку, а його молодший брат Шон (Джон Пуч) приїздить у гості. Зв'язок із подіями попередніх фільмів окреслено через острах Шона перед водою через «щось, що сталося в дитинстві». Згідно з пресрелізами до фільму «Щелепи: Помста», події та розвиток персонажів у стрічці «Щелепи 3» вважаються незалежними від решти серії"Karen Young "Jaws The Revenge" Universal News" (Press release). Universal Studios. 1987..

«Щелепи: Помста» (1987) Четвертий і останній фільм, «Щелепи: Помста», повертає сюжетну лінію на Еміті-Айленд, повністю ігноруючи елементи сюжету, запроваджені в стрічці «Щелепи 3». У фільмі не згадується ані дівчина Майкла з попередньої частини, Кетрін Морґан (Бесс Армстронґ), ані зміна його професії з інженера SeaWorld на морського біолога. Більше того, один із пресрелізів Universal Studios до фільму взагалі опустив третю частину, назвавши «Щелепи: Помста» «третім фільмом виняткової трилогії „Щелепи“». На початок фільму Мартін Броді помирає від серцевого нападу, хоча його дружина Еллен Броді (Лоррейн Ґері) стверджує, що він помер від страху перед акулою. Її молодшого сина Шона (Мітчелл Андерсон), який працює заступником шерифа в Еміті, відправляють прибрати колоду з буя. Під час виконання завдання на нього нападає та вбиває акула. Еллен переконується, що акула цілеспрямовано переслідує її родину в помсту за загибель перших двох акул. Майкл (Ленс Ґест) переконує її провести якийсь час із його сім’єю на Багамах. Однак, оскільки його робота пов’язана з тривалим перебуванням у морі, Еллен побоюється, що він стане наступною жертвою. Коли її онука Тія (Джудіт Барсі) ледве уникає нападу хижака, Еллен вирушає в море на катері, щоб знищити переслідувача своєї родини. Гоґі (Майкл Кейн), Майкл та його друг Джейк (Маріо Ван Піблз) знаходять Еллен, після чого вражають акулу електричним струмом, змушуючи її вистрибнути з води, та настромлюють її на форштевень катера Еллен.

Акторський склад Персонаж«Щелепи» (1975)«Щелепи 2» (1978)«Щелепи 3» (1983)«Щелепи: Помста» (1987)Шеф Мартін БродіРой ШайдерРой ШайдерРой Шайдер (архів)Еллен БродіЛоррейн ҐеріЛоррейн ҐеріЛоррейн ҐеріМайкл «Майк» БродіКріс РебеллоМарк ҐрунерKachmar, Diane C. (2002). Roy Scheider: a film biography. McFarland. ISBN 0-7864-1201-1.Денніс КвейдЛенс ҐестШон БродіДжей МеллоМарк ҐілпінДжон ПучМітчелл Андерсон

Джей Мелло (архів)Мер Ларрі ВонМюррей ГамільтонМюррей ГамільтонМістер ПознерСіпріан Р. ДюбСіпріан Р. ДюбЗаступник ХендріксДжеффрі КрамерДжеффрі КрамерМісіс ТафтФрітці Джейн КортніФрітці Джейн КортніГаррі ВайзманЕл Вайлд (не вказаний)Ел ВайлдМетт ГуперРічард ДрейфусКвінтРоберт ШоуМісіс КінтнерЛі ФієрроЛі ФієрроГаррі МедоузКарл ГоттлібПолліПеггі СкоттЕдна БіллоттоАлекс КінтнерДжеффрі ВорхісТом КассідіДжонатан ФілліКріссі ВоткінсСюзан БаклініЛеонард «Лен» ПетерсонДжозеф МасколоДоктор Лорін ЕлкінсКолін ВілкоксТіна ВілкоксЕнн ДусенберріЕдді МаршанГері ДубінЛаррі Вон-молодшийДевід ЕлліоттТом ЕндрюсБаррі КоуГрейс ВізерспунСюзан ФренчЕнді ВільямсГері СпрінгерДжекі ПітерсДонна ВілксБрук ПітерсДжіджі ВорганМарджМарта СватекТіммі ВелдонГ. Томас ДанлопДаг ФеттерманКіт ҐордонПол «Поло» ЛоманДжон ДукакісБоб БернсайдБіллі Ван ЗандтПатрікБен МарліЛюсіСинтія ҐроверКетрін «Кей» МорґанБесс АрмстронґКеллі Енн БуковськіЛіа ТомпсонКелвін БушарЛуїс Ґоссетт-молодшийФіліп ФіцройсСаймон МаккоркіндейлДжек ТейтП. Г. МоріартіКарла БродіКарен ЯнгТія БродіДжудіт БарсіГоґі НьюкомбМайкл КейнДжейкМаріо Ван ПіблзЛуїза

Виробництво

Розробка

«Щелепи» (1975)