Ендрю Невіл Девідсон (; — ) — старший священнослужитель Церкви Шотландії. З травня 1962 року по травень 1963 року обіймав посаду модератора Генеральної асамблеї.
Ранні роки та освіта Народився 13 лютого 1899 року в сім'ї преподобного Джеймса Девідсона, служителя Церкви Шотландії, та його дружини Констанс (дочки сера Ендрю Агнью, 8-го баронета). Навчався в середній школі Норт-Бервіка. Вивчав філософію в Единбурзькому університеті, який закінчив у 1921 році зі ступенем магістра мистецтв з відзнакою.
Після закінчення університету Девідсон ще три роки працював в академічній сфері. У 1921—1924 роках він був асистентом викладача логіки та метафізики в Единбурзькому університеті. Він працював під керівництвом професора Нормана Кемпа Сміта. У той період він також вивчав богослов'я в Новому коледжі Единбурга, готуючись до висвячення на служителя Об'єднаної вільної церкви Шотландії.
Церковне служіння У 1924—1925 роках Девідсон служив помічником служителя в церкві Святого Георгія в Единбурзі, проходячи підготовку до висвячення. У травні 1925 року він був висвячений на служителя Об'єднаної вільної церкви Шотландії та призначений служителем церкви Святої Марії в Олд-Абердині. 1929 року, під час його служіння в цій церкві, Об'єднана вільна церква Шотландії об'єдналася з Церквою Шотландії, і він таким чином став її служителем. У березні 1932 року він переїхав до Данді, де його обрали служителем церкви Святого Еноха; він був єдиним кандидатом. У Данді він служив лише два роки, після чого отримав нове призначення.
У листопаді 1934 року Девідсона обрали служителем кафедрального собору Глазго, наступником преподобного Лохлана Ватта. Він почав служіння у 1935 році й залишався на цій посаді до виходу на пенсію. 1936 року заснував Товариство друзів кафедрального собору Глазго. У липні 1946 року призначений королівським капеланом у Шотландії короля Георга VI. Він обіймав цю посаду до смерті короля у 1952 році. У серпні 1952 року призначений королівським капеланом у Шотландії королеви Єлизавети II. Він обіймав цю посаду до 1969 року. У травні 1962 року обраний модератором Генеральної асамблеї Церкви Шотландії і виконував ці обов'язки до травня 1963 року.
Девідсон належав до високої церковної течії пресвітеріанства. Він двічі обіймав посаду президента Шотландського церковного товариства: у 1945—1947 та 1967—1970 роках.
1967 року Девідсон залишив служіння на повній зайнятості.
Військова служба 21 жовтня 1935 року Девідсона призначили почесним капеланом Королівського військово-морського добровольчого резерву. Під час Другої світової війни служив капеланом у Британській армії. У 1940—1942 роках був капеланом збройних сил при 52-й піхотній дивізії Територіальної армії.
Пізніші роки Помер 20 грудня 1976 року. Його похорон відбувся 24 грудня в кафедральному соборі Глазго. Він похований разом зі своєю дружиною в Глазгівському некрополі у Глазго, Шотландія.
Особисте життя 23 листопада 1943 року в газетах оголосили про заручини Девідсона з його майбутньою дружиною. 19 січня 1944 року він одружився з Маргарет Гелен де Картерет «Пеггі» Мартін (1918—1991) під час служби в кафедральному соборі Глазго.
Відзнаки У липні 1947 року Девідсона було призначено офіцером Високоповажного ордена Святого Іоанна. У червні 1950 року підвищений до капелана Високоповажного ордена Святого Іоанна. 30 липня 1962 року призначений лорд-лейтенанта при лорд-пробості Глазго. У квітні 1969 року призначений додатковим королівським капеланом у Шотландії при королеві Єлизаветі II
1961 року ушанований премією Святого Мунго, яка надається особі, що протягом попередніх трьох років зробила найбільший внесок у розвиток і популяризацію міста Глазго.
Примітки
Посилання