Обло́га Бужи́на — військова операція польсько-литовських та кримськотатарських військ проти козацько-московського гарнізону містечка Бужин, що тривала з 7 по 13 квітня 1664 року в ході Правобережного повстання 1664—1665 років та московсько-польської війни 1654—1667 років.
Передісторія Мешканці Чигирина виступили на підтримку пропольського гетьмана Павла Тетері. Іван Брюховецький декілька тижнів тримав Чигирин в облозі, однак змушений був відступити після звісток про наближення військ Тетері та кримців на допомогу чигиринцям. Брюховецький з'єднався з Іваном Сірком у Бужині. Григорій Косагов та Сірко поповнили свої втрати й знову діяли на Правобережжі, залучаючи на свій бік місцеве населення. Утім, Косагов прагнув уникнути прямого зіткнення зі Стефаном Чарнецьким і протягом усього квітня уникав бою з його армією, маневруючи між різними фортецями. У цей час Косагов та Сірко дислокувалися в Бужині.
Перебіг облоги 7 квітня Тетеря та його кримські союзники розпочали сутички з бужинським гарнізоном, очікуючи на підхід основних сил Чарнецького. Брюховецький дізнався про це від полонених, тому вирушив угору Дніпром до підпорядкованого йому Канева для організації оборонного маневру. Чарнецький здобув Корсунь і взяв у облогу Канів, однак його атака була відбита.
Згодом Чарнецький зібрав 2000-ну польсько-кримськотатарську кінноту для облоги Бужина. Проте Іван Сірко здійснив рішучий маневр: прорвав оточення, завдавши при цьому значних втрат польсько-кримськотатарським військам. 13 квітня Чарнецький був змушений зняти облогу та відступити зі своїм військом.
Наслідки Польсько-кримськотатарські сили зазнали важких втрат, а всі їхні атаки були відбиті. Зазнавши військової поразки під час облоги, Чарнецький зміг зайняти Бужин лише після того, як Косагов та Сірко залишили містечко. Згодом Чарнецький захопив Суботів і в люті через поразку наказав викопати з могили тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, щоб спалити їх на майдані в помсту за свою невдачу.
Примітки