Бужин — колишнє містечко Київської губернії, пізніше село Чигиринського району Черкаської області на березі річки Гречанка (рукав Дніпра). Наприкінці 1950-х років затоплене водами Кременчуцького водосховища.
Історія
За переказами місцевих жителів Бужин у давнину був великим містом із 40 церквами, винищений татарами.
Село Бужин відоме в історичних документах. Під час визвольної боротьби проти польської шляхти тут було споруджено велике укріплення і переправа через Дніпро, які мали стратегічне значення.
У 1662 році під Бужином відбулася битва, у якій московити зазнали поразки від Юрія Хмельницького. У 1664 році Бужин випалений відділами коронного війська під проводом полководця Стефана Чарнецького, у 1667 — розорений турками, а в 1678 році поблизу нього князь Григорій Ромодановський і гетьман Іван Самойлович завдали цілковитої поразки знаменитому візиру Кара-Мустафі. Ця рішуча перемога примусила турків відмовитися від подальших походів на Україну.
У 1808 році в містечку налічувалось 423 мешканці в 44 хатах.
У 1820 році під час розливу Дніпра між Бужином і Боровицею було вимито 2 великих цвинтаря, на яких було знайдено людські кістки. Тіла були завернуті у саван із срібної парчі та прикрашені виробами з дорогоцінного каміння і металів, що говорить про те, що в давнину Бужин був багатим містом.
Адміністративно у ХІХ столітті Бужин входив до складу Шабельницької волості Чигиринського повіту Київської губернії.
У 1959 році Бужин був затоплений водами Кременчуцького водосховища у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС, а його мешканці переселені до новоствореного села Тіньки.
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Бужин Київського воєводства, з 1797 р. Чигиринського повіту Київської губернії зберігаються в ЦДІАК України.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область) Кременчуцьке водосховище#Затоплені поселення Облога Бужина Бужинська битва
Примітки
Література ; Энциклопедия Брокгауза Ф. А. и Ефрона И. А.