Carex simulata — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Канада й США (Альберта, Аризона, Британська Колумбія, Каліфорнія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Нью-Мексико, Північна Дакота, Орегон, Саскачеван, Юта, Вашингтон, Вайомінг). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Кореневища грубі, товщиною 1,5–2,8 мм, зазвичай із довгими нерозгалуженими сегментами, від яких поодинокі пагони відходять через кожні кілька вузлів. Стебла гостротригранні, (10)20–80 см заввишки, у верхній частині шорсткі на ребрах. Листки: прикореневі піхви темно-коричневі; піхви з напівпрозорою внутрішньою смугою, верхівка виступає на 0,3–1,6 мм над основою пластинки, гола; язички 0,6–2,7 мм; пластинки завширшки 1–3,7 мм. Суцвіття від щільних до видовжених, 1–3 см завдовжки; колосків 4–12(18), зазвичай одностатевих; тичинкові колоски ланцетні; маточкові — яйцеподібні. Луски маточкових квіток від червонувато-коричневих до темно-коричневих, з вузькими напівпрозорими краями, яйцеподібні, верхівка від гострої до загостреної (іноді з короткою остю), блискучі. Мішечки темно-червонувато-коричневі, майже без жилок, на ніжці, від широкояйцеподібних до ромбічно-округлих, товсті, пласко-опуклі, 1,8–2,8 × 1,1–1,7 мм, блискучі; дзьобик 0,25–0,5 мм, напівпрозорий, косий або з ледь помітними двома зубчиками. Плодоношення: червень–серпень. Населяє вологі луки, болота (зокрема низинні та джерельні), місця виходу ґрунтових вод, береги струмків і озер, канави; витримує лужні ґрунти; висота 600–3100 метрів над рівнем моря.
Примітки