Пармський університет (італ. Università di Parma), офіційно Пармський дослідницький університет (італ. Università degli Studi di Parma), — ​​університет у місті Парма, Італія. У цьому місті університет діяв у 1412—1420 роках і було ще кілька спроб його створити, але сучасний університет був заснований у 1601 році як навчальний заклад, спільно з Орденом ієзуїтів. У 1768 році ієзуїти були вигнані, а університет став світовим. У 1831—1854 роках університет був закритий із-за протестів. За станом на 2019 рік в університеті навчається близько 25 тисяч студентів.

Історія Протягом XIII—XIV століть у Пармі існував навчальний заклад «studium», але його було закрито у 1387 році Джан Галеаццо Вісконті, герцогом Мілана. Університет було відкрито у 1412 році Нікколо III д'Есте, і, хоча папська булла не була видана, ступені надавались. У 1420 році Філіппо Марія Вісконті знову закрив його.

Хоча було кілька спроб відродити університет, який функціонував лише як «паперовий університет», видаючи ступені без викладання. У 1601 році університет був нарешті знову відкритий Рануччо I Фарнезе, і папська булла була видана. Це був спільний заклад з Товариством Ісуса, а третину персоналу становили вчителі з місцевої єзуїтської школи, які викладали в окремій будівлі та за єзуїтською програмою. У XVII столітті зазвичай було близько 27–32 викладачів та 300—400 студентів. Логіку, природничу історію, математику та теологію викладали єзуїти, а право та медицину — цивільні вчителі. Серед найважливіших єзуїтів, які викладали в Пармі, слід згадати Джованні Баттіста Річчолі та Даніелло Бартолі.For a summary description of all of the set of scholars and literati who intervened in teaching at the University of Parma from its creation until 1800, see Cecilia Rolla and Mara Vitale,(2022). Scholars and Literati at the University of Parma (1412—1800).Repertorium Eruditorum Totius Europae/RETE. 6: 1– 8.

У 1768 році Фердинанд I вигнав єзуїтів, і навчальну програму було модернізовано. Студентські протести призвели до закриття університету Марією Луїзою, герцогинею Пармською, у 1831 році; лише у 1854 році Луїза Марія Тереза д'Артуа знову відкрила його. Університет тоді складався з факультетів теології, права, медицини, фізики та математики, філософії та літератури, а також шкіл акушерства, фармації та ветеринарної медицини.

Після Рісорджіменто уряд новооб'єднаної Італії розділив університети країни на два ступені. У 1862 році Пармський університет був оголошений університетом ступеня B, його фінансування було скорочено, а якість освіти погіршилася. Його було зрівняно з університетами класу А лише у 1887 році.

Джерела

Інтернет-ресурси University of Parma Website Itinerari medievali: risorse per lo studio del Medioevo Scholars and Literati at the University of Parma (1412—1800), Repertorium Eruditorum Totius Europae — RETE

Примітки