Агробіологічна номенклатура культурних рослин — система принципів, правил і рекомендацій щодо утворення, написання, використання та впорядкування назв культурних рослин у національних мовних системах.

Агробіологічна номенклатура є складовою національних мовних систем і розвивається відповідно до їхніх лексичних, словотвірних і граматичних норм. Історично вона сформувалася як складова національних мов задовго до виникнення наукової ботанічної номенклатури, відображаючи господарське використання рослин людиною. До агробіологічної номенклатури належать назви культурних рослин, сформовані з урахуванням їхнього походження, біологічних особливостей і господарського використання.

Агробіологічна та ботанічна номенклатури належать до різних термінологічних систем. Ботанічна номенклатура регулює наукові (латинські) назви природних таксонів відповідно до Міжнародного кодексу номенклатури водоростей, грибів та рослин (ICN), тоді як агробіологічна номенклатура стосується назв культурних рослин як об'єктів вирощування, добору та господарського використання.

Питання агробіологічної номенклатури культурних рослин висвітлено у працях, присвячених упорядкуванню українських назв рослин, розмежуванню назв ботанічних таксонів і назв культур, а також формуванню національної термінології рослинництва.

Збірник вибраних праць В. М. Меженського «Номенклатура культурних рослин: вибрані праці» (2025) об’єднує понад 40 публікацій автора з питань номенклатури культурних рослин, ботанічної та агробіологічної термінології, фітонімії й упорядкування українських назв рослин. Частина праць, використаних як джерела у цій статті, увійшла до цього збірника вибраних праць.

Історія Назви рослин виникли на ранніх етапах розвитку людського суспільства як складова народної мови. З переходом до землеробства сформувалися назви культурних рослин, які відображали їхнє господарське призначення, спосіб використання, походження або характерні ознаки. Такі назви історично передували виникненню наукової ботанічної номенклатури.

Наукова ботанічна номенклатура сформувалася значно пізніше на основі праць Каспара Баугіна, Жозефа Піттона де Турнефора та інших ботаніків і була впорядкована завдяки запровадженню Карлом Ліннеєм системи біноміального найменування, яка стала основою сучасної ботанічної номенклатури. Відтоді наукова ботанічна номенклатура, що базується на міжнародній латинській системі назв, і традиційні назви культурних рослин у національних мовах розвивалися паралельно, виконуючи різні функції.

Попри тривале практичне використання назв культурних рослин, вони тривалий час не розглядалися як окрема система найменування і часто ототожнювалися з назвами ботанічних таксонів. Лише у XXI столітті систему назв культурних рослин було концептуалізовано як самостійну агробіологічну номенклатуру, відмінну від ботанічної номенклатури. Її було описано, теоретично обґрунтовано та систематизовано як окрему систему принципів і правил використання назв культурних рослин.

Назви таксонів і назви культур Назви культурних рослин виникли значно раніше від наукової ботанічної номенклатури й історично формувалися в процесі розвитку землеробства та садівництва. Вони продовжують з'являтися в міру потреби, коли збільшення різноманіття потребує розмежування існуючої культури або при введенні в культуру нових рослин. Натомість ботанічні назви були створені для класифікації природного різноманіття рослин. Один і той самий об’єкт рослинного світу може отримувати різні назви залежно від того, чи розглядається він як ботанічний таксон у системі класифікації, чи як культура, що має певне господарське призначення.

Наприклад, ботанічний вид Triticum aestivum L. у ботанічній систематиці має українську назву пшениця літня, тоді як у рослинництві відповідну культуру називають м'яка пшениця. Виду Actinidia chinensis Planch. відповідає українська ботанічна назва актинідія китайська, тоді як у культурі вирощують ківі. Для виду Prunus armeniaca L. відповідно до структури латинської біномінальної назви тепер прийнято українську назву слива вірменська, тоді як у культурі використовують назву абрикоса.

У межах виду Beta vulgaris L. (буряк звичайний) сформувалися різні культури, зокрема кормові буряки, столові буряки, цукрові буряки, мангольд (шпинатні буряки). У межах виду Brassica oleracea L. (капуста городня) сформувалися різні культури: білоголова капуста, брюссельська капуста, кольрабі, савойська капуста, цвітна капуста та інші.

Назва культури не є ботанічним таксоном і не належить до системи ботанічних категорій. Вона може бути пов’язана з таксонами різного рангу, однак її межі визначаються не таксономічним рангом, а історією вирощування, напрямами використання та традицією найменування. На відміну від ботанічної номенклатури, яка закономірно змінюється відповідно до розвитку систематики, назви культурних рослин характеризуються зазвичай більшою стабільністю, оскільки пов’язані не лише з таксономічною належністю, а й із тривалою господарською практикою.

Народні назви видів рослин часто є однослівними (алича, мушмула, черешня), тому їх інтеграція до національної ботанічної номенклатури несумісна з принципом біномінальності наукових назв. Проте національна фітонімія нічого не втрачає, адже ці назви органічно належать до агробіологічної терміносистеми, яка має власні принципи формування й функціонує незалежно від ботанічної номенклатури.

Агробіологічна терміносистема забезпечує більш економне й лаконічне позначення культурних рослин, ніж ботанічна номенклатура. Наприклад, культура, відома в садівництві під однослівною назвою нектарина, у ботанічній системі відповідає триномену Prunus persica var. nucipersica (Suckow) C.K.Schneid. (слива перська голобросквинова). Те, що в агрономічній практиці позначається одним словом — кольза, або двома словами — ярий ріпак, у ботанічній номенклатурі потребує чотиричленної назви Brassica napus var. oleifera (DC.) Peterm. f. annua (Schübl. & Mart.) Thell. (капуста ріпова олієносна однорічна), яка, крім номенклатурної функції, одночасно відображає місце таксона в ботанічній класифікації.

Зміни ботанічних назв видів і родів можуть ускладнювати використання спеціальної літератури, оскільки практики продовжують користуватися традиційними назвами культур. Наприклад, унаслідок зміни обсягу роду Prunus L. та включення до нього таксонів, які раніше розглядалися як окремі роди (Amygdalus, Armeniaca, Cerasus, Padus, Persica та ін.), змінено їхні ботанічні назви. Водночас назви культур абрикоса, бросквина, мигдаль, черемха, черешня продовжують функціонувати завдяки їхньому традиційному господарському використанню й незалежності безпосередньо від зміни таксономічного трактування. Окремі питомі назви культур могли змінюватися внаслідок історичних мовних процесів (наприклад, бросквина — персик), що не пов’язано зі змінами ботанічної систематики.

Отже, стабільність назви культури визначається насамперед тривалістю її господарського використання та мовною традицією, а не таксономічним статусом відповідного рослинного об’єкта. Незалежність назв культур від змін ботанічної систематики забезпечує їхню відносну стабільність у сільськогосподарській науці та практиці. Збереження назви культури спостерігається і в разі зміни рангу відповідного таксону. Наприклад, спельта як окрема культура зберігає свою назву незалежно від того, чи розглядається вона як самостійний вид Triticum spelta L. або як підвид Triticum aestivum subsp. spelta (L.) Thell..

У низці випадків назва культури пов’язана з певним ботанічним родом: культура люцерни об’єднує представників роду Medicago L. В інших випадках культура може бути пов’язана з таксонами різних рангів — від внутрішньородових до видових і внутрішньовидових: аґрус — із підродом Ribes subgen. Grossularia (Mill.) A. Gray, лохина — із секцією Vaccinium sect. Cyanococcus A. Gray; яблуня-райка — з видом Malus prunifolia (Willd.) Borkh., чорна абрикоса — з нотовидом Prunus ×dasycarpa Ehrh., двозернянка (полба, емер) — з підвидом Triticum turgidum subsp. dicoccum (Schrank ex Schübl.) Thell., швидкоплідний горіх — з різновидом волоського горіха Juglans regia var. preparturiens Poit. Однак назва культури визначається не ботанічним рангом відповідного таксона, а сукупністю біологічних ознак та особливостей господарського використання. Назви культур можуть також мати відповідники у системі Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин (ICNCP). Наприклад, назва культури кукурудза пов’язана з родом Zea L. і видом Zea mays L., а назви культур цукрова кукурудза, воскова кукурудза та попкорнова кукурудза співвідносяться з групами культиварів Zea mays Saccharata Group, Ceratina Group та Everta Group за ICNCP.

Назва культури може містити компонент, пов’язаний із назвою іншого ботанічного роду, що відображає історію формування народної та господарської номенклатури. Наприклад, сарепська гірчиця (Brassica juncea (L.) Czern.) належить до роду Brassica, однак зберігає компонент «гірчиця», історично пов’язаний із назвою роду Sinapis L. Подібна ситуація спостерігається в назві культури японська айва, яка стосується представників роду Chaenomeles Lindl., хоча компонент «айва» історично пов’язаний із родом Cydonia Mill..

Отже, назва культури не може використовуватися як замінник таксономічної назви, оскільки вона позначає об’єкт вирощування та господарського використання, а не його таксономічне положення.

Порівняння агробіологічної та ботанічної номенклатур +Порівняння агробіологічної та ботанічної номенклатурОзнакаАгробіологічна номенклатураБотанічна номенклатураОб'єкт найменуванняКультурні рослини як об’єкти вирощування, використання та господарської діяльностіБотанічні таксони рослинного світу незалежно від їхнього господарського використанняОсновний принцип формування назвФормується історично в процесі вирощування та використання рослин; залежить від господарських ознак, традиції та мовних нормФормується відповідно до правил ботанічної номенклатури на основі положення таксона в системі класифікаціїЗалежність від систематикиНе залежить безпосередньо від змін трактування ботанічних таксонівПов’язана з розвитком ботанічної систематики та змінами трактування таксонівСтабільність назвВизначається тривалістю використання, господарською практикою та мовною традицієюВизначається правилами ботанічної номенклатури; може змінюватися внаслідок змін таксономічного трактуванняФункція назвиПозначає культурні рослини як об'єкт господарського використанняЄ елементом класифікаційної системи та ідентифікує таксон у межах ієрархіїМожливі співвідношенняКультура не має таксономічного рангу: її межі визначаються господарським використанням, а не положенням у ботанічній класифікації. Одна культура може охоплювати кілька таксонів, а один таксон — використовуватися як основа для різних культурВизначаються ієрархією ботанічної класифікаціїМодель двослівної назви в українській мовіУзгоджене означення + означуване слово (прикметник + іменник)Родова назва + видовий епітет (іменник + зазвичай прикметник)Лаконічність назвВикористовує короткі традиційні назви культур, зручні для господарської практикиНазви залежать від рангу таксона і можуть бути багаточленними, одночасно відображаючи таксономічне положенняВаріантність назвДля однієї культури можуть співіснувати кілька назв, що сформувалися історично, у різних мовних традиціях або внаслідок різних способів господарського використання; у процесі практичного використання відбувається відбір і закріплення найбільш усталених назвУ межах правил Міжнародний кодекс номенклатури водоростей, грибів та рослин ICN для одного таксона визнається одна правильна назва; інші назви цього таксона мають статус синонімівПрикладиОгірки; цукрові буряки; китайська слива; ярий ріпак (кольза)Огірок сійний (Cucumis sativus L.); буряк звичайний (Beta vulgaris L.); слива вербова (Prunus salicina Lindl.); капуста ріпова олієносна однорічна Brassica napus var. oleifera (DC.) Peterm. f. annua (Schübl. & Mart.) Thell.

Порядок слів як номенклатурна ознака