Кунтіллет Аджруд ( «пагорб колодязів» або Хорват Теман () — археологічна пам'ятка кінця IX — початку VIII століття до н. е. на північному сході Синайського півострова. Часто описується як святилище, хоч це не є однозначним. Написи з Кунтіллет Аджруд, виявлені під час розкопок, мають важливе значення для біблійної археології.

Археологічна пам'ятка розташована у північній частині Синаю; за даними радіовуглецевого аналізу, це місце було заселене у період 801—770 років. до н. е. , а знамениті написи, можливо, було зроблено близько 800 р. до н. е. Завдяки наявності постійного джерела води в цьому посушливому регіоні, місце служило важливою зупинкою на стародавньому торговому маршруті, що пов'язував Акабську затоку (вдалася в Червоне море) із Середземномор'ям. Ця місцевість розташована всього за 50 км від великої оази Кадеш-Барнеа. Попри близькість до Юдейського царства, об'єкт має зв'язок з північним Ізраїльським царством: "елементи матеріальної культури, такі як кераміка, «північний» правопис у деяких написах і згадка Ягве Самарійського, вказують на те, що Кунтіллет Аджруд був або ізраїльським форпостом, або принаймні перебував під сильним ізраїльським впливом.

Значення знахідки: Ягве та Ашера Особлива важливість Кунтіллет Аджруд полягає в написах, що містять згадки Ягве разом з Ашерою (אשרה). Ашера — богиня родючості та мати-божество в ханаанейській релігії, чиє шанування, згідно з біблійними текстами, неодноразово засуджувалося пророками Ізраїлю та Юдеї. Однак написи з Кунтіллет Аджруд свідчать про те, що на практиці релігійні уявлення про Ягве в північних та південних регіонах Ізраїлю включали елемент шанування Ашери або пов'язаного з нею священного символу.

Написи, як, наприклад, благословіння: «Я благословляю тебе Ягве і його Ашера» (אוֹרֵךְ לְךָ לְיְהוָה וְאֲשֶׁרָהּ) — свідчать про релігійний синкретизм та існування форми монотеїстичної або монолатристичної релігії, де Ягве представлений як головний бог, але його супроводжує вшанування Ашери як божественної супутниці або священного символу.

Таким чином традиційне уявлення про жорсткий монотеїзм в Ізраїлі VIII століття до н. е. видається сумнівним. Такий факт допомагає краще зрозуміти етапи формування релігії Ізраїлю, її еволюцію від політеїзму до сутого монотеїзму, відображеного в пізніших біблійних текстах.

Дослідження Місце, відоме як «Контеллет Гарає», було ідентифіковано в 1869 році Едвардом Генрі Палмером як «Гіпсарія» на Пейтингеровій таблиці: «Наш маршрут від Контеллет Гарає до руїн у Луссані, як видно на мапі, проходив в межах однієї милі між Гіпсарією та Лисою; а наше відкриття залишків стародавнього укріплення у першому згаданому місці робить його ототожнення з третьою станцією у списку більш імовірним».

Написи Розкопки тут проводили у 1975—1976 роках під керівництвом археолога з Тель-Авівського університету Зеєва Мешелема, а звіт про них вийшов друком у 2012 році .

Головна будівля, що нагадує фортецю, складається з двох приміщень — великого та малого, в обох влаштовані низькі лави. На стінах обох кімнат та на двох великих піфосах (по одному в кожній) було виявлено написи та зображення.

Мальовничі сцени на піфосах, що викликають суперечки в академічних колах, зображують різних тварин, стилізовані дерева та людські постаті, деякі з яких можуть бути божествами. Малюнки створювалися, мабуть, протягом тривалого часу і різними художниками, тож тут відсутні цілісні композиції. Іконографія повністю сирійсько-фінікійська і не має подібності з єгипетськими зразками, що часто зустрічаються в мистецтві Залізної доби в Ізраїлі .

Див. також

Ашера Ягве

Примітки

Література