Мемет Вані Юртсевер (кримськотат. Memet Vani Yurtsever, тур. Mehmet Vani Yurtsever, повне ім'я — Мехмет Халім Вані Юртсевер; 28 жовтня 1907, Кічкене Татлиджак, повіт Констанца, Румунія — 18 травня 1994, Стамбул, Туреччина) — кримськотатарський письменник, драматург, педагог, громадський діяч, імам. Один із активних учасників національного руху кримських татар у Добруджі, член редакційного кола журналу Emel.
Біографія
Народився 28 жовтня 1907 року в селі Кічкене Татлиджак біля Мангалії, повіт Констанца, у сім'ї кримськотатарських селян, які переселилися з Криму (з околиць Гезлеве / Євпаторії, село Тархан) до Османської Добруджі. Був шостою дитиною в сім'ї з семи дітей.Saim Osman Karahan. Mehmet Vani Yurtsever'in Ardından // Emel. — 1994. — № 202.
Початкову освіту здобув у турецькій школі свого села, згодом навчався в Меджидійському медресе, яке закінчив у 1928 році. Серед викладачів медресе був видатний кримськотатарський поет Мехмет Ніязі, який справив на нього значний вплив. Юртсевер самостійно вивчав твори Ісмаїла Ґаспринського, Мехмета Еміна Юрдакула та Зії Ґокальпа.Saim Osman Karahan. Dobruca'daki Millî Faaliyetin Önderleri İçin Açılan Davalar — 5. Bölüm // Emel Kırım Vakfı.
З 1929 року працював учителем у Пазарджику (Болгарія) та інших населених пунктах Добруджі (Кічкене Татлиджак, Кадикей, Богазкей, Ашчилар, Едилькей, Омурча, Констанца). Паралельно виконував обов'язки імама. Виховав тисячі учнів, пропагуючи національну культуру, мову та традиції кримських татар.
У 1936 році одружився з Фатмою. Подружжя мало трьох дітей: Улькер (померла в дитинстві), Текіна та Озена.
Національна діяльність
З кінця 1920-х років активно долучився до національного руху кримських татар Добруджі. Разом із Мюстеджибом Фазилом (Улькюсалом), Неджипом Х. Фазилом, Казимом Сейдахметом, Ірсмамбетом Юсуфом, братами Мехметом і Еміном Зекеріями (Бектюре) та іншими став одним із засновників і співробітників журналу Emel (1930), який став головним органом національного руху. Був членом «Добруджанського турецького культурного союзу» (Dobruca Türk Hars Birliği).
Під час Другої світової війни допомагав кримськотатарським біженцям, які прибували з Криму. Зокрема, тривалий час переховував у своєму домі колишнього міністра охорони здоров'я Кримської Народної Республіки доктора Амета Озенбашли з родиною.
Після встановлення комуністичного режиму в Румунії 21 квітня 1952 року був заарештований. Засуджений у «Першій великій татарській справі» до 15 років ув'язнення за націоналістичну діяльність і допомогу біженцям. Відбув близько п'яти років у тюрмах і на каторжних роботах (Костянца, Жилава, канал Дунай — Чорне море, Айуд, Бая-Спріє, Карансебеш, Герла). Звільнений 1 квітня 1957 року. Після звільнення не зміг повернутися до викладання; працював різноробом, згодом отримав дозвіл служити імамом.
У 1971 році разом із дружиною та синами емігрував до Туреччини, де взяв прізвище Юртсевер («той, хто любить батьківщину»). Працював релігійним викладачем у Стамбульському управлінні кладовищ, вийшов на пенсію 1983 року. Продовжував літературну діяльність і співпрацю з журналом Emel (який з 1962 року виходив у Стамбулі).
Помер 18 травня 1994 року в Стамбулі — у день 50-річчя депортації кримських татар 1944 року.
Літературна творчість
Писав кримськотатарською мовою (степовим діалектом). Автор низки п'єс, спрямованих на піднесення національної свідомості:
«Картман джаш арасында» (Kartman Caş Arasında, 1931) «Той» (Toy) «Оделек» (Ödelek) «Куртулуш байрами» (Kurtuluş Bayramı) «Бююлі джимирта» / «Бююлю юмурта» (Büyüli Cımırta / Büyülü Yumurta, 1938) «Сюйюмбіке» (Süyüm Bike) «Сьонмеєн атеш» (Sönmeyen Ateş, 1976)
Також збирав і публікував фольклор (прислів'я, приказки, мані, загадки) добруджанських кримських татар, писав статті з питань національного виховання. У Туреччині підготував спогади «З румунських в'язниць» і «Моє життя» (залишилися неопублікованими за життя). Передав свої п'єси латинською графікою до бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського в Криму.
Спадщина
Мехмет Вані Юртсевер вважається одним із яскравих представників кримськотатарської інтелігенції Добруджі міжвоєнного та післявоєнного періодів. Його діяльність сприяла збереженню національної ідентичності кримських татар у Румунії та розвитку їхньої літератури й театру.
Примітки
Джерела Saim Osman Karahan. Mehmet Vani Yurtsever'in Ardından // Emel. — 1994. — № 202. Saim Osman Karahan. Dobruca'daki Millî Faaliyetin Önderleri İçin Açılan Davalar — 5. Bölüm // Emel Kırım Vakfı. Metin Omer. Destinul unui intelectual tătar din Dobrogea: Mehmet H. Vani Yurtsever (1907—1994) // Analele Dobrogei. — 2021. — Seria III, an III. — P. 151—168. (CEEOL) Мемет Вані Юртсевер: 5 років в'язниці за допомогу співвітчизникам (відео).