Костянтин Ніканорович Ніщенко ( — † Нищенков (Нищенко) Константин Никанорович (19.01.1844 — 1897) / Генералитет Российской империи (армия, флот и военизированные корпуса)) — генерал-майор російської імператорської армії, командир 2-ї Східно-Сибірської стрілецької дивізії.
Життєпис Народився в родині дворянина, полковника Ніканора Івановича Ніщенко.
У 1862 р. завершив навчання в Олександрівському Брестському кадетському корпусі.
У 1863 р. завершив у 2-у Костянтинівському військовому училищі.
1863 р. вступив на військову службу зі званням поручника, і був призначений служити в 4-му гренадерському Несвізькому полку до 1877 р.
1865 р. отримав звання штабс-капітана.
1870 р. отримав звання капітана.
1875 р. отримав військове звання майора.
1876 р. отримав військове звання підполковника.
У 1877—1878 рр. брав участь у російсько-турецькій війні. У 1877 р. — відряджений до та призначений командиром 5-ї роти болгарського ополчення. 1877 р. за бойові відзнаки йому було присвоєно військове звання полковника. Відзначився під час переходу Передового загону через перевал Хаїнбоаз, боїв коло Уфланлі та Казанлику, під час зайняття Шипкинського перевалу. Хоробро воював та був поранений у руку та ногу. 1878 р. отримав посаду командира 19-го стрілецького батальйону.
Від 1888 р. до 1892 р. — командир 68-го лейб-піхотного Бородінського полку.
1892 р. йому було присвоєно військове звання генерал-майора Нищенков (Нищенко) Константин Никанорович (19.01.1844 — 1897) / Генералитет Российской империи (армия, флот и военизированные корпуса) та призначено командиром 2-ї Східно-Сибірської стрілецької дивізії (22.06.1892).
23.02.1897 — виключений зі списків особового складу померлим.
Нагороди
орден св. Станіслава 3-го ступеня (1869) «Списокъ подполковникамъ по старшинству» (исправлено по 1-е іюня). Печатано въ Военной Типографїи. Санктпетербургъ. 1877. — С.559.; орден св. Станіслава 2-го ст. з мечами (1878); орден св. Анни 2-го ступеня (1882); болгарський орден Військових Заслуг 3-го ступеня (1885); орден св. Володимира 4-го ст. з бантом «за 25 років бездоганної служби в офіцерських чинах» (1889); орден св. Володимира 3-го ст. (25.03.1890); орден св. Станіслава 1-го ст. (06.12.1895), монарше благовоління (1896).
Примітки
Джерела «Списокъ подполковникамъ по старшинству» (исправлено по 1-е іюня). Печатано въ Военной Типографїи. Санктпетербургъ. 1877. — С.559.
Волков С. В., «Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II». , 2009, — Т.2, — С.217. Журнал «», № 116, 23.12.1892.
Посилання Нищенков (Нищенко) Константин Никанорович (19.01.1844 — 1897) / Генералитет Российской империи (армия, флот и военизированные корпуса)
Нищенко Константин Никанорович / (РегиментЪ), Русская императорская армия