Гідрологі́чна посу́ха на Дністрі́ (2025—2026) — екстремальне маловоддя в басейні річки Дністер, що розпочалося влітку 2025 року та досягло критичних показників у липні — серпні 2026 року. Посуха супроводжувалася рекордним зниженням рівня води у верхів'ях та середній течії Дністра, а також фіксацією історичного мінімуму припливу води до Дністровського водосховища за весь період його експлуатації з 1985 року.

Передумови та причинний комплекс Формуванню тривалого маловоддя передував дефіцит опадів, який спостерігався у басейні Дністра починаючи з червня 2025 року. Це призвело до утримання низької межені протягом осінньо-зимового періоду 2025—2026 років та виснаження руслових запасів. Середньомісячні обсяги припливу до Дністровського водосховища були суттєво нижчими за норму.

Проходження тало-дощових паводків у листопаді — грудні 2025 року не змогло компенсувати дефіцит водності: у зимовий період річки басейну увійшли з низькими показниками, а середньомісячна витрата води у листопаді становила лише 50—58 % від норми.

З весни та протягом літа 2026 року ситуація суттєво погіршилася через комплекс гідрометеорологічних чинників: Слабке весняне водопілля не створило необхідного запасу води для літнього періоду. Тривалий дефіцит опадів. З квітня 2026 року випадання опадів у басейні становило лише 40—80 % від норми. У липні в середньому випало 46—75 % норми опадів (у гірській частині — 42—57 %). Виснаження ґрунтових запасів. Протягом липня вологість метрового шару ґрунту зменшилася на 17—22 %, що завадило ефективному формуванню поверхневого та підземного стоку. Неефективність локальних паводків. Невеликі зливові паводки у липні підвищували рівень води лише на 0,1—0,4 м і мали короткочасний характер, не вплинувши на загальну водність. Температурний режим та хвилі спеки. Попри те, що середня температура липня в басейні була дещо нижчою за норму (на 0,5–1,5°C), регіон зазнав впливу екстремальних температурних хвиль. Наприкінці червня (зокрема 29 червня) на Волині, Галичині, Прикарпатті та Закарпатті було перевершено абсолютні максимуми температури. Упродовж 2—6 серпня під впливом антициклону Olan у західних областях України знову спостерігалася надзвичайна спека з повторними перевищеннями температурних рекордів, що різко збільшило випаровування з водних поверхонь та прискорило спрацювання водосховищ.

Перебіг і гідрологічні показники Динаміка рівнів та витрат води Протягом червня — липня 2026 року водність річок басейну Дністра поступово знижувалася до 10—40 % від норми. Особливо складна ситуація склалася на ділянці від витоку Дністра до Заліщиків, де водність впала до 8—19 % від липневої норми.

За даними Українського гідрометеорологічного центру, у липні 2026 року маловоддя (згідно з основним критерієм оцінки — 11–20 % від норми) було зафіксовано у створах гідрологічних постів: Самбір — 11 % норми; Галич — 16 % норми; Заліщики — 19 % норми.

На притоці Дністра — річці Стрий (гідропост Верхнє Синьовидне) — водність оцінювалася у 31—48 % від норми.

Станом на 5 серпня 2026 року рівні води на багатьох ділянках Дністра наблизилися до найнижчих багаторічних відміток, а місцями опустилися нижче історичних мінімумів за весь період інструментальних спостережень.

Ситуація на Дністровському водосховищі Низький приплив протягом осінньо-зимового періоду 2025—2026 років змусив операторів водосховища суттєво зменшити спрацювання ємності, утримуючи мінімальні санітарно-екологічні скиди через греблю Дністровської ГЕС у пониззя річки. Найнижча відмітка рівня води у верхньому б'єфі у цей період становила 114,03 м БС (22 листопада 2025 року), а вільна ємність сягала 0,830 км³.

У липні 2026 року середній приплив води до водосховища становив 66 м³/с (21 % норми; 98 % забезпеченості). Лише протягом двох днів (18—19 липня) приплив відповідав нормативу санітарно-екологічних скидів (101—110 м³/с), решту часу коливаючись у межах 51—90 м³/с.

Протягом травня — серпня 2026 року для забезпечення питного водопостачання та екологічних попусків у пониззя водосховище було спрацьоване майже на 3 метри (зокрема лише за липень рівень верхнього б'єфу знизився на 1,18 м): 8 липня 2026 року середньодобовий приплив упав до 51 м³/с (16 % норми). 4 серпня 2026 року приплив становив 50 м³/с (20 % норми) (за даними Укрінформу — в середньому 48 м³/с або 19 % норми). 7 серпня 2026 року зафіксовано історичний мінімум припливу води за весь період експлуатації Дністровського водосховища (з 1985 року) — 42 м³/с (17 % норми). 10 серпня 2026 року приплив залишався на малозмінному рівні — 44 м³/с (18 % норми) за рахунок незначної бічної приточності.

Управлінські заходи та міжнародна співпраця Через затяжну гідрологічну посуху Україна з червня 2026 року ввела вимушені обмеження водокористування на своїй території, які охопили 92 водокористувачів у басейні річки.

Критично низький приплив води змусив Україну та Молдову переглянути регламент попусків води з Дністровського комплексного гідровузла. Переговори відбувалися в рамках позачергових засідань Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер: 31 липня 2026 року на 4-му позачерговому засіданні Дністровської комісії було прийнято рішення зменшити скид води з гідровузла до 85 м³/с. 4 серпня 2026 року на запрошення Міністерства економіки та довкілля України відбувся виїзний візит молдовської делегації на Дністровське водосховище для безпосередньої оцінки гідрологічної ситуації та впливу маловоддя на водозабезпечення прилеглих громад. 11 серпня 2026 року під час 5-го позачергового засідання Комісії сторони погодили подальше вимушене зменшення скиду води до 75 м³/с через відсутність прогнозів щодо зростання природного припливу.

Під час перемовин українська сторона порушила питання функціонування молдовського Дубосарського водосховища, від якого залежить питне водопостачання міста Кишинів. З огляду на те, що загальний приплив до Дубосарського водосховища становив близько 90 м³/с (що вказувало на наявність бокового притоку нижче Дністровського гідровузла), Україна звернулася до молдовських партнерів із проханням надати деталізовану інформацію про фактичні обсяги та цілі використання цієї води.

Наслідки та ризики Посуха на Дністрі стала складовою ширшого маловоддя, яке у липні — серпні 2026 року охопило більшість річкових басейнів України (за винятком окремих річок, таких як Інгулець, Псел, Ворскла, Самара та Сіверський Донець).

Тривале маловоддя спричинило низку загроз: Загроза питному водопостачанню. Зменшення скидів виникло як необхідність збереження критичного об'єму водосховища, адже за умови швидкого спрацювання існував ризик оголення питних водозаборів у Чернівецькій та Хмельницькій областях із загрозою їх повної зупинки. Міжнародний та аграрний аспект. Зниження скиду до 75 м³/с загострило ризики дефіциту води для населених пунктів і сільського господарства в нижній течії Дністра в Одеській області України та на території Молдови. Екологічний вплив. Утримання мінімальних витрат води призвело до погіршення якості води, прогрівання мілководь, цвітіння води та виникнення загроз для гідробіонтів і водних екосистем.

Див. також Гідрологічна посуха на Дунаї (2026) Дністровське водосховище Дністровська ГЕС Гідрологічна посуха Межень

Примітки

Джерела Оцінка водності основних річок України з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя за липень 2026 р. / Український гідрометеорологічний центр, 3 серпня 2026 Про гідрометеорологічні умови, що склалися в басейні Дністра та в ході припливу води до Дністровського водосховища станом на 30 липня / Український гідрометеорологічний центр, 3 серпня 2026 Гідрологічна посуха на Дністрі / Український гідрометеорологічний центр, 5 серпня 2026 Про гідрологічний режим водних об’єктів України, що склався у липні 2026 року / Український гідрометеорологічний центр, 6 серпня 2026 Зафіксовано мінімальне значення припливу води до Дністровського водосховища / Український гідрометеорологічний центр, 10 серпня 2026 Ситуація з водою у Дністрі погіршується: Україна і Молдова домовилися зменшити скид / Укрінформ, 11 серпня 2026