Європейський підхід до далекобійних ударів (ELSA; ) — міжнародна ініціатива з розробки конвенційної (неядерної) наземної ракетної системи дальністю понад 2000 км. Учасниками проєкту, членами НАТО, є Німеччина, Франція, Італія, Польща, Сполучене Королівство та Швеція. Лист про наміри щодо ELSA було підписано 11 липня 2024 року у Вашингтоні на полях саміту НАТО. Ініціатива спрямована на створення крилатої ракети наземного базування.
Міжнародний контекст Європейська комісія під головуванням Урсули фон дер Ляєн публічно попередила, що Західна Європа повинна негайно підготуватися до можливості широкомасштабної російської агресивної війни в найближчі роки. Президент Франції Еммануель Макрон також висловив зауваження щодо необхідності озброїтися для Європи проти Росії.
Російські війська окупували український півострів Крим у березні 2014 року, після чого Росія анексувала його. З квітня 2014 року Росія підтримує проросійських бойовиків та веде війну на Донбасі.
24 лютого 2022 року Збройні сили Росії розпочали широкомасштабну агресію проти України та запустили сотні ракет малої та середньої дальності в її бік.
Начальник Генерального штабу оборони (CEMA) Збройних сил Франції Тьєррі Буркхард, якого заслухала Комісія з питань оборони Національних зборів Франції 15 жовтня 2024 року, заявив, що, враховуючи еволюцію стратегічного середовища та озброєння воюючих сторін у Європі та на Близькому та Середньому Сході, ми повинні запитати себе, чи повинна Європа також розробляти та володіти цим типом зброї.
Історія Лист про наміри щодо ELSA було підписано 11 липня 2024 року у Вашингтоні на полях саміту НАТО міністрами оборони Німеччини (Борис Пісторіус), Франції (Себастьян Лекорню), Італії (Ґвідо Крозетто ) та Польщі (Владислав Косіняк-Камиш). Швеція та Сполучене Королівство приєдналися до цього квартету 17 жовтня 2024 року.
Згідно з інформаційним звітом, поданим 30 квітня 2025 року Комісією з національної оборони та збройних сил Національних зборів, «державам-учасницям ініціативи пропонується приєднатися до «кластерів», що відповідають багатьом пріоритетним сферам, пов’язаним з далекобійним веденням бойових дій. Потужність ураження класу земля-земля на великій оперативній глибині, очевидно, є важливим елементом обговорень. Ініціатива ELSA дозволяє країнам-учасницям визначати в межах кожного кластера свої оперативні потреби [...]».
Розробка ракет середньої дальності Франція експлуатує балістичну ракету M51 міжконтинентальної дальності (понад 5 500 км), яку запускають з атомних підводних човнів з балістичними ракетами (ПЧАРБ).
З 1988 по 2018 рік категорія ракет середньої дальності була заборонена російсько-американським договором, відомим як «РСМД», після кризи Євроракетної війни, який забороняв Вашингтону та Москві розробляти, будувати та розгортати будь-які наземні ракети (ядерні чи ні) з дальністю від 500 до 5 500 км.
Росія має на озброєнні далекобійну високоточну зброю, зокрема оперативно-тактичний ракетний комплекс 9К720 «Іскандер» та крилату ракету наземного базування 9М729. Обидва типи озброєння запускаються з високомобільних колісних пускових установок підвищеної прохідності.
Німеччина та Норвегія розробляють надзвукову крилату ракету, яку можна запускати з моря ().
У рамках програми Nightfall Міністерство оборони Сполученого Королівства 27 серпня 2025 року опублікувало запит до промисловості щодо розробки балістичної ракети дальністю понад 600 км, здатної безпечно запускатися з мобільної платформи в умовах високого тактичного ризику.
У жовтні 2024 року, підписавши Угоду Трініті-Хаус, Німеччина та Сполучене Королівство оголосили про свій намір «працювати разом» над «швидким розвитком можливостей глибокоточних ударів (DPS), щоб мати змогу «забезпечити конвенційне стримування в Європі».
Американська гіперзвукова зброя (офіційна назва — Long-Range Hypersonic Weapon, LRHW), що перебуває на етапі розробки та початкового розгортання, матиме дальність польоту близько 2800 км. Завдяки гіперзвуковій швидкості та маневруванню вона є складною ціллю для багатьох існуючих систем протиповітряної та протиракетної оборони. Примітки