Микола Харлампійович Бриль (5 лютого 1921, Нікополь, Катеринославська губернія, Українська СРР — 12 лютого 1982, Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — радянський військовослужбовець, учасник Другої світової війни, гвардії старший сержант військ зв'язку. Під час німецько-радянської війни командував відділенням 89-ї окремої гвардійської роти зв'язку 57-ї гвардійської стрілецької дивізії. Відзначився під час форсування річки Вісла влітку 1944 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року удостоєний звання Герой Радянського Союзу.
Біографія Ранні роки
Микола Харлампійович Бриль народився 5 лютого 1921 року в місті Нікополь Катеринославської губернії (нині — Дніпропетровська область, Україна) у родині робітників.
Навчався у місцевій школі, яку закінчив після восьми класів. У 1938 році завершив навчання у школі фабрично-заводського учнівства. Після здобуття робітничої спеціальності працював стругальником і фрезерувальником на Нікопольському Південнотрубному заводі — одному з найбільших металургійних підприємств регіону.
Військова служба
У травні 1941 року був призваний до лав Робітничо-селянської Червоної армії.
Пройшов підготовку у дивізійній школі молодших командирів, після чого був направлений до військ зв'язку.
Із липня 1941 року брав участь у бойових діях на фронтах німецько-радянської війни. Служив на:
Південно-Західному фронті; Донському фронті; 3-му Українському фронті; 1-му Білоруському фронті.
Під час війни забезпечував безперебійний телефонний зв'язок між підрозділами, що мало важливе значення для управління військами в умовах бойових дій.
У 1944 році вступив до Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
На серпень 1944 року гвардії сержант Микола Бриль командував відділенням 89-ї окремої гвардійської роти зв'язку 57-ї гвардійської стрілецької дивізії 4-го гвардійського стрілецького корпусу 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту.
Форсування Вісли
Найбільш відомий бойовий подвиг Миколи Бриля пов'язаний із проведенням Люблінсько-Берестейської наступальної операції та форсуванням річки Вісла.
1 серпня 1944 року разом із передовими підрозділами він переправився через Віслу південніше польського міста Магнушев та встановив зв'язок з артилерійською батареєю.
Під час боїв противник здійснював інтенсивний артилерійський та мінометний обстріл переправи, внаслідок чого телефонні кабелі неодноразово пошкоджувалися.
Попри смертельну небезпеку Бриль багаторазово перепливав Віслу, відшуковував місця розривів кабелю та відновлював зв'язок. Для підвищення надійності системи він особисто проклав через річку ще дві резервні лінії телефонного зв'язку.
Безперервна робота засобів зв'язку дала змогу забезпечити координацію між підрозділами та ефективне управління артилерійським вогнем під час утримання Магнушевського плацдарму.
За проявлену мужність, відвагу та героїзм — «мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками» — Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року Миколі Харлампійовичу Брилю було присвоєно звання Герой Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» № 6990.
Повоєнне життя
Після завершення війни продовжив службу в армії.
У 1946 році в званні гвардії старшого сержанта був демобілізований та повернувся до рідного Нікополя.
Знову працював на Нікопольському Південнотрубному заводі, поєднуючи виробничу діяльність із підвищенням освіти.
У 1959 році закінчив Нікопольський металургійний технікум.
У 1965 році завершив навчання у Дніпропетровському металургійному інституті, здобувши вищу технічну освіту.
Працював у металургійній галузі до кінця життя.
Помер 12 лютого 1982 року в Нікополі. Похований у рідному місті.
Нагороди
Герой Радянського Союзу — указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року: Орден Леніна; медаль «Золота Зірка» № 6990; Орден Вітчизняної війни II ступеня — наказом командира 4-го гвардійського стрілецького корпусу № 151/н від 12 березня 1945 року; Орден Червоної Зірки — наказом командира 57-ї гвардійської стрілецької дивізії № 052 від 22 квітня 1944 року; медаль «За відвагу» — наказом командира 57-ї гвардійської стрілецької дивізії № 015 від 12 квітня 1943 року; інші медалі СРСР.
Вшанування пам'яті
Ім'я Миколи Бриля внесено до біографічних довідників Героїв Радянського Союзу та регіональних видань, присвячених уродженцям Дніпропетровщини.
Відомості про нього містяться на меморіальних ресурсах, присвячених учасникам Другої світової війни.
Примітки
Література
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. — Москва: Воениздат, 1987. — Т. 1. Золотые Звёзды: Книга о дважды Героях и Героях Советского Союза, уроженцах Днепропетровщины. — Дніпропетровськ: Промінь, 1967. — С. 101—102. И генерал, и рядовой… Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Днепропетровской области. — Дніпропетровськ: Промінь, 1983. — С. 90—92.
Посилання