Драчена (також дрочена, дарачена, драцона, драченка, драченникиУчёные записки — Рязанский государственный педагогический институт. Том 30. — Рязань, 1962.) — страва білоруської, українськоїПохльобкін В. В. Драчёна // Кулинарный словарь. — Москва: Издательство «Э», 2015. — С. 101. — 456 с. — ISBN 978-5-699-75127-3. і частково російської кухні (північного заходу Росії)Похльобкін В. В. Драчены (белорусская кухня) // Национальные кухни наших народов. — Москва: Лёгкая и пищевая промышленность, 1983. — С. 94—95. — 304 с.. Її готують із яєць, замішаних на молоці або кисляку з крупою чи борошном. Драчена з тертою картоплею — це картопляна запіканка з борошна, яєць, картоплі та молока.
В одних випадках драчена подібна до омлету, в інших — твердіша, на кшталт печеного коржаСырников М. Русская домашняя кухня. — Москва: Бонниер Пабликейшенз; Эксмо, 2009. — С. 62. або млинця. За «Тлумачним словником» Володимира Даля, існує також драчена з яйця, замішаного на ікрі.«Дрочить» // Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. — 2-е изд. — Санкт-Петербург, 1880—1882. Іван Забєлін згадував драчену на маковому молоці, а кулінарний дослідник Максим Сирников — згадку про мигдалеву драчену в архіві князя Федора Куракіна.Сырников М. Настоящая русская еда. — Москва: Эксмо, 2010. — С. 112.
Драчена мала ритуальне значення: у поминальні дні з нею ходили на кладовище. Традиція їсти драчену на поминках зберігається серед православних у деяких частинах Росії.
Приготування Яйця змішують із пшеничним борошном, додають сметану або розтоплене вершкове маслоЯичница (яичница-драчёна) // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. Том 2. — Москва: Большая советская энциклопедия, 1959. — С. 729—730. і знову перемішують. Суміш розводять теплим молоком і проціджують крізь сито, виливають на змащену маслом пательню та запікають у духовці. Подають одразу після приготування, поливши маслом.Драчёна натуральная // Кулинария / гол. ред. М. О. Лифшиц. — Москва: Госторгиздат, 1955. — С. 587.
Один із перших записаних у Російській імперії рецептів навів Микола Осипов у книжці «Старинная русская хозяйка, ключница и стряпуха» (1790). Пізніший рецепт міститься в «Русской поварне» (1816) Василя Левшина.
Див. також Іспанська тортилья Фритата
Примітки