Гіперволемія (від — «над, понад», лат. volumen — «об'єм» та дав.-гр — «кров»; також перевантаження рідиною) — патологічний стан, який відзначається збільшенням загального об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та/або плазми в організмі людини або тварини. Є протилежним до стану гіповолемії.
Класифікація Залежно від співвідношення клітин крові (насамперед еритроцитів) та рідкої частини (плазми), гіперволемію поділяють на три види: Проста гіперволемія — рівномірне збільшення як об'єму плазми, так і кількості кров'яних тілець. Зберігається нормальний показник гематокриту. Тимчасово виникає як природний пристосовний механізм після важкого фізичного навантаження, перегріванні тіла або після гемотрансфузії. Олігоцитемічна гіперволемія (гідремічна) — збільшення об'єму циркулюючої крові відбувається винятково за рахунок плазми (води), тоді як кількість клітин крові в одиниці об'єму зменшується (розрідження крові або гемодилюція). Гематокрит знижений. Поліцитемічна гіперволемія — збільшення загального об'єму крові відбувається переважно за рахунок кров'яних тілець. Гематокрит підвищений. Спостерігається коли наявна хронічна гіпоксія, хвороба Вакеза (еритремія).
Причини виникнення Основними чинниками розвитку патологічної гіперволемії є порушення водно-сольового обміну або нездатність органів виділення виводити надлишок рідини. Найчастіші причини: Ниркова недостатність — зниження екскреторної та фільтраційної здатності нирок, що призводить до затримки натрію та води в організмі. Серцева недостатність — через зниження серцевого викиду погіршується нирковий кровотік, що запускає ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), викликаючи затримку рідини. Цироз печінки — асцит та затримка рідини через портальну гіпертензію та гормональні порушення. Ятрогенні чинники — надмірне або занадто швидке внутрішньовенне введення кристалоїдних розчинів (наприклад, 0,9 % NaCl) чи плазмозамінників під час інфузійної терапії.
Симптоми та ускладнення Клінічні прояви залежать від ступеня перевантаження рідиною. До основних ознак належать: швидке збільшення маси тіла (через затримку води); периферичні набряки (найчастіше на ногах); підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія) та центрального венозного тиску; Задишка (диспное), ортопное, які виникають через застійні явища в легенях.
Тяжка форма гіперволемії може призвести до важких ускладнень: набряку легень, набряку головного мозку та серцевої декомпенсації.
Див. також Гідремія Гіповолемія Кров'яні депо
Примітки
Джерела Патофізіологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів IV рівня акредитації. У 2 т. Т. 2. Патофізіологія органів і систем / О. В. Атаман. — 3-тє вид. — Вінниця: Нова Книга, 2019. — 448 с. ISBN 978-966-382-751-3 Внутрішні хвороби : Підручник / За ред. О. О. Якименка. — Одеса: ОНМедУ, 2012. — 340 с. Перевантаження рідиною (гіперволемія) та гемодіаліз. Нефроцентр. URL: https://nephrocenter.com