Семе́н Семенович Букшова́ний (нар. 1855, Курівці — після 1920-х) — службовець цісарсько-королівської жандармерії в Галичині, вахмістр, згодом урядовець Коломийського магістрату. Батько військових і громадських діячів Осипа Букшованого та Володимира Букшованого, а також греко-католицького священника Івана-Семена Букшованого.
Життєпис
Служба у жандармерії Семен Букшований народився 1855 року в селі Курівці поблизу Тернополя в селянській родині Семена та Анни Букшованих (до шлюбу Пушкар). Грамоти Семен Букшований-молодший навчився самотужки .
У молодому віці вступив на службу до цісарсько-королівської жандармерії. Служив на території Галичини, де згодом дослужився до звання вахмістра. У 1880—1890-х роках, зокрема, обіймав посаду начальника жандармського поста в Жаб'є (нині Верховина). У цей період його родина неодноразово змінювала місце проживання відповідно до місць служби.
3 червня 1888 року в Пістині Семен Букшований одружився з Діонісією-Марією Лучинською (1868 — ?). Нареченій на момент шлюбу було 20 років. Вона походила з Косова, а протягом трьох років до шлюбу проживала в Пістині. Її батьками були цісарсько-королівський фінансовий інспектор Іван (Ян) Лучинський та Франциска Лучинська (до шлюбу Ходзінська), які належали до римо-католицької польської родини. У подружжя народилося щонайменше четверо синів та, ймовірно, донька. Старшим сином був Іван-Семен Букшований, який став греко-католицьким священником. Другим сином був Осип-Петро Букшований — майбутній старшина Українських січових стрільців та Української галицької армії. Третім — Володимир-Роман Букшований, старшина УГА. Наймолодшим відомим сином був Євген Букшований, відомості про життя якого залишаються неповними.
Коломийський період Наприкінці 1890-х років Семена Букшованого перевели до Коломиї. Разом із ним до міста переїхала його родина. Саме в Коломиї його старші сини отримали можливість навчатися в новоствореній українській гімназії. У 1900 році до Коломийської української гімназії вступив Осип-Петро Букшований, а 1901 року — його старший брат Іван-Семен. Навчання дітей у цьому закладі стало одним із важливих чинників формування родини Букшованих у середовищі української інтелігенції Коломиї. У період між 1902 та 1906 роками Семен Букшований, який на той час мав звання титулярного вахмістра, був нагороджений Срібним Хрестом Заслуг з короною. В урядових списках галицької жандармерії він належав до небагатьох титулярних вахмістрів, відзначених цією нагородою.
За версією історика А. Бойди, нагороду Семен Букшований отримав незадовго до завершення служби в жандармерії. Після виходу у відставку працював урядовцем у Коломийському магістраті. У 1920-х роках Семен Букшований і далі проживав у Коломиї разом із дружиною та наймолодшим сином Євгеном. Їх навідували старші сини Осип, Іван та Володимир.
Точна дата смерті Семена Букшованого невідома. Відомо, що він був живий щонайменше у 1920-х роках і на той час проживав у Коломиї.
Нагороди Австро-Угорщина: Хрест за цивільні заслуги з короною (1901).
Родина
Дружиною Семена Букшованого була Діонісія-Марія Лучинська (1868 — ?). У родині народилися:
Іван-Семен Букшований (1889—1931) — греко-католицький священник, парох у селах Пістинського деканату. Осип Букшований (1890—1937) — військовий діяч, старшина Українських січових стрільців, сотник УГА. Володимир Букшований (1891—1931) — старшина УГА, командир 3-го похідного куреня 24-го піхотного полку імені гетьмана Петра Дорошенка. Євген Букшований — громадсько-політичний діяч, пов'язаний із діяльністю КПЗУ на Коломийщині та Снятинщині. Точні дати його життя та місце народження не встановлені.
Сини Семена Букшованого в різний час навчалися, служили та працювали в різних регіонах Галичини та України. Осип і Володимир стали військовиками українських збройних формувань періоду Першої світової війни та українських визвольних змагань, тоді як Іван-Семен обрав духовну діяльність.
Примітки
Джерела Бойда А. В пошуках себе: Осип Букшований. Збруч, 1 червня 2026.